Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"23" лютого 2009 р. Справа № 13/617-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Барбашова С.В.
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Галаган В.Ю.
відповідача - не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 101С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 18.12.08 р. по справі № 13/617-08
за позовом Ямпільського дочірнього агролісгосподарського підприємства "Ямпільський агролісгосп", смт. Ямпіль
до Краснопільського міжгосподарського фізкультурно-оздоровчого клубу "Колос", смт. Краснопілля
про стягнення 22406,94 грн.
встановила:
У жовтні 2008 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму (з урахуванням зменшення позовних вимог) 12861,82 грн., яка виникла в наслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.12.2008 р. по справі № 13/617-08 (суддя - Б.І. Лиховид) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не надано належних доказів та обґрунтованих пояснень, щодо заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 12 861,82 грн.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення не законним та необґрунтованим, з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що висновок господарського суду про те, що позивач не подав належних доказів відносно отримання відповідачем поставленої продукції на суму 13 915,44 грн. не відповідає обставинам справи. Згідно наданого позивачем розрахунку, поставка та отримання лісопродукції відповідачем підтверджується відповідними первинними документами, а саме, квитанцією про прийняття вантажу, специфікаціями-накладними, накладними та рахунками. Заборгованість підтверджується актами звірки взаємних розрахунків від 04.03.2005 р., від 01.08.2005 р. та від 01.10.2008 р.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини не прибуття суд не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав. Не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача встановила, що по рахункам № 51 від 9.03.2005 р., від 10.10.2005 р. та прибутковим касовим ордерам № 106 від 18.03.2005 р., № 93 від 9.3.2005 р. відповідач сплатив вартість техсировини, дод.послуги ж.д.тарифу всього на суму 24241,5 грн..
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини.
Згідно зі ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набутті, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема дво - або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятися або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Отже, сторони вчинили правочини по оплаті техсировини та послуг ж. д. тарифу без укладання письмового договору, доказів узгодження поставки та оплати лісопродукції позивач не надав.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідно до наданих документів заборгованість складає суму 23127,88 грн., сплачено останнім 24241,50 грн., тобто заборгованість відсутня.
Посилання відповідача на отгрузку продукції за ж.д. накладними на адресу відповідача необґрунтовані та не підтверджуються матеріалами справи, так як в наданих позивачем копіях квитанцій про приймання вантажу в якості одержувачів зазначені різні суб'єкти підприємницької діяльності, зокрема ПП Чижиков м. Донецьк, ВПО Меблі ЛТД м. Ужгород та інші.
Доказів відправки лісопродукції на адресу відповідача позивач не надав.
Позивач не надав жодного документу, підтверджуючих факт виконання господарських операцій за період з 30.06.2003 р. по 01.01.2004 р. та з 01.01.2004 р. по 30.06.2004 р., так як вони були знищені позивачем, про що свідчать акти від 09.01.2007 р. та 01.09.2007 р., у зв'язку з чим, позивач зменшив позовні вимоги на суму 12 861,82 грн. /з липня 2004 р./
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач не надав належних доказів того, що відповідачем була отримана лісопродукція на суму 13 915,44 грн. та правомірно відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості в розмірі 12861,82 грн.
Посилання позивача на те, що акт звірки взаємних розрахунків від 04.03.2005 р., акт звірки взаємних розрахунків від 01.08.2005 р. та акт звірки від 01.10.2008 р., які підписані відповідачем та засвідчені печаткою підприємства свідчать про те, що відповідач визнав заборгованість за лісопродукцію є необґрунтованим, оскільки в акті звірки від 4.03.2005 р. відсутні дані про наявність заборгованості за лісопродукцію та невідомо хто підписав акт, акт звірки станом на 1.08.2005 р. підписаний невідомою особою, прізвище та посада, якої не зазначені, в зазначених актах відсутні дані про первинні бухгалтерські документи, акт від 16.12.2008 р. не підписаний відповідачем.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 207 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 18.12.2008 р. по справі № 13/617-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Барбашова С.В.
Повний текст постанови підписаний 27.02.2009 р.