Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"12" лютого 2009 р. Справа № 9/615-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., судді Білоконь Н. Д. , Бондаренко В.П.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Дяченко Л.А., довіреність № 904 від 12.11.2008 року,
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 95 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 21.11.08 року у справі № 9/615-08
за позовом Путивльської міської ради, м. Путивль,
до Путивльської районної державної адміністрації, м. Путивль,
про стягнення 4831,34 грн.,
встановила:
Позивач, Путивльська міська рада, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача, Путивльської районної державної адміністрації, в якій просив суд стягнути з останнього в доход місцевого бюджету витрати в сумі 3090,39 грн. за 2007 рік та 1740,95 грн. на реєстраційний рахунок Путивльської міської ради за період січень-квітень 2008 року, всього 4831,34 грн. заборгованості по сплаті за комунальні послуги, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Сумської області від 21.11.2008р. у справі № 9/615-08 (суддя Лущик М.С.) у позові відмовлено.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду від 21.11.2008р. не погодився. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій вказує, що це рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що обставини, які мають значення для справи і які господарський суд визнав встановленими, не були доведені під час судового засідання, а тому висновки, викладені в цьому рішенні суду, не відповідають обставинам справи, крім того, суд неправильно застосував та порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, у зв'язку з чим, просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі.
Відповідач надав до Харківського апеляційного господарського суду відзив, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, рішення місцевого господарського суду вважає законним та обгрунтованим, крім того, відповідач просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника Путивльської районної державної адміністрації.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
01.11.2002 року між позивачем, орендодавцем за договором, та відповідачем, орендарем за договором, було укладено договір оренди нежитлового приміщення, а саме - частини адміністративного приміщення, яке знаходиться на балансі виконкому (площею 94,5 кв.м.), під розміщення районного архіву.
Відповідно до пункту 2.3 зазначеного договору оренди, орендар від власного імені укладає договори на комунальні послуги із спеціалізованими організаціями та за рахунок власних коштів проводить оплату цих послуг.
Починаючи з 01.01.2007 року та протягом січня - квітня 2008 року відповідач припинив оплату за використані комунальні послуги, тому сплату фактично проводив позивач за даними лічильників які встановлені на загальну площу приміщення на підставі виставлених рахунків надавачами послуг.
Відповідачем не було виконано вищевказані умови договору, як вбачається з його пояснень, через відсутність можливості встановлення окремих лічильників для архівного відділу.
За таких обставин Путивльська міська рада повинна була заключити договір з держадміністрацією про відшкодування коштів за витрачену електроенергією, витрат на газопостачання та водовідведення і відповідно до цього договору виставляти рахунки.
Як вбачається з матеріалів справи, договір на відшкодування витрат балансоутримувача (міської ради) було укладено лише 5 травня 2008 року.
Судова колегія зазначає, що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за комунальні послуги, однак, як вбачаться з матеріалів справи, між сторонами відсутні договірні зобов'язання за спірний період, а доказів які б підтверджували узгоджену сторонами суму сплати за комунальні послуги позивач не надав.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Судова колегія зазначає, що позов про стягнення збитків може бути задоволений лише за наявності причинного зв'язку між невиконанням, неналежним виконанням договірних зобов'язань і збитками, розмір збитків має бути обґрунтованим та потерпіла сторона повинна довести, що вжила всіх можливих заходів для запобігання збитків.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи при зверненні до суд з позовом позивач не надав доказів які саме збитки йому спричинені, не обґрунтував позов відповідно до норм цивільного та господарського законодавства, та того, що вжив всіх можливих заходів для запобігання чи зменшення збитків.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 21.11.2008 року залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до вищого господарського суду України протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Білоконь Н. Д.
Суддя Бондаренко В.П.