61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
19 травня 2009 р.Справа № 22-а-4793/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавськійобласті на постанову Господарський суд Полтавської областi від 11.12.2008р. по справі № 9/207
за позовом ТОВ Агрофірма " Троїцька "
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавськійобласті
про визнання частково недійсним повідомлення - рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000342301/2/1611 від 27.07.2007 р., за яким Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Троїцька" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 12 129,00 грн..
Постановою господасрького суду Полтавської області від 11.12.2008 р. позов задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000342301/2/1611 від 27.07.2007 р., за яким Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Троїцька" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 12 129,00 грн..
Відповідач з даною постановою не погодився, звернувся Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову господасрького суду Полтавської області від 11.12.2008 р. та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позову.
Позивач у запереченні на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржувана постанова законна та обгрунтована, прийнята при дотриманні норм чинного законодавства, тому просить залишити без задоволення апеляційну скрагу, а постанову господасрького суду Полтавської області від 11.12.2008 р. - залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
13.02.2007 р. була проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Троїцька" з питань правових відносин з ТОВ «ТЕК «Енергоінвест», м. Київ за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006. р., за результатами якою складено акт № 104/23-120/30665644 від 19.02.07 р.
У даному акті відповідачем зазначено, що позивачем порушено ст. 9 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік ", п.п.7.2.1, п. 7.2.6, п. 7.2., ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), що спричинило завищення податкового кредиту по спеціальній декларації №2 (рослинництво) за 2005 рік в розмірі 10 509,00 грн. та 9 місяців 2006 року в сумі 2 013,00 грн..
На підставі акту № 104/23-120/30665644 від 19.02.07 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0/391 від 28.02.2007 р., яким ТОВ Агрофірмі "Троїцька" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 522,00 грн..
Позивач не погодився з такими висновками та оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в адміністративно-апеляційному порядку:
за результатами розгляду первинної скарги, Кременчуцькою ОДПІ залишено суму податкового зобов'язання - без змін, податкове повідомлення рішення набрало форму податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 11.05.2007 р. №0000122301/1/1007;
за результатами розгляду повторної скарги ДПА у Полтавській області зменшено суму податкового зобов'язання, податкове повідомлення рішення набрало форму податкового повідомлення-рішення № 0000122301/2/1611 від 27.07.2007 р. з визначенням і податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 129,00 грн..
Відповідач в обгрунтування своєї позиції посилається на те, що позивач придбавав у періоді, охопленому перевіркою, імпортований природній газ, операції з продажу якого відповідно до ст. 9 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік " оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ; в податкових накладних не зазначено належності поставленого газу, відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12,2001 р. № 1729 "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом" .
Як вірно встановлено судом першої інстанції позивач та його контрагент - ТОВ "ТЕК "Енергоінвест" по купівлі-продажу природного газу в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС. Ця обставина відповідачем не спростовується, а навпаки підтверджується.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Оскільки позивач :
а) отримав від свого контрагенту ТОВ "ТЕК "Енергоінвест" за умовами договору на постачання природного газу № 200/05т від 17.11.04 р. (з врахуванням додаткових угод до цього договору № 1 від 17.11.2004 р., № 8 від 27.12.2005 р., № 9 від 01.02.2006 р. та № 10 від 28.02.2006 р.) природний газ відповідно до актів прийму-передачі: № 40/01 від 31.01.2005 р., № 38/02 від 01.02.2005 р., № 36/03 від 31.03.2005 р., № 20/04 від 30.04.2005 р., № 16/05 від р., № 17/07 від 31.06.2005 р., № 47/09 від 30.09.2005 р., № 16/10 від 31.10.2005 р., № 26/11 від 30.11.2005 р., № 16/12від 31.12.2005 р., № 26/01 від 31.01.2006 р., № 12/02 від р., № 27/03 від 31.03.2006 р., № 28/04 від 30.04.2006 р., № 19/07 від 31.07.2006 р. та № 18/09 від 30.09.2006 р. та видаткових накладних : № ТЭЦ -000026 від 31.01.2005 р., № ТЭЦ -000076 від 01.02.2005 р., № ТЭЦ -000139 від 31.03.2005 р., № ТЭЦ -000189 від 30.04.2005 р., № ТЭЦ -000226 від 31.05.2005 р., № ТЭЦ -000339 від 31.07.2005 р., № ТЭЦ -000400 від 30.09.2005 р., № ТЭЦ -000451 від 30.10.2005 р., № ТЭЦ -000514 від 30.11.2005 р., № ТЭЦ -000579 від 31.12.2005 р., №ТЭЦ -000071 від 31.01.2006 р., № ТЭЦ -000108 від 28.02.2006 р., № ТЭЦ -000163 від 31.03.2006 р., № ТЭЦ -000243 від 30.04.2006 р., № ТЭЦ -000413 від 31.07.2006 р., № ТЭЦ -307071 від 30.09.2006 р., (том 1, а.с. 89-120);
б) отримав від свого контрагенту ТОВ "ТЕК "Енергоінвест" оригінали податкових накладних з визначенням ставки ПДВ в 20% - №000044 від 31.01.2005 р., №000105 від 01.02.2005р., №000160 від 31.03.2005р., №000225 від 30.04.2005р., №000328 від 31.05.2005р., №000451 від 31.07.2005р., №000557 від 30.09.2005р., №000587 від 31.10.2005р., №000649 від 30.11.2005р., №000759 від 31.12.2005р., №000061 від 31.01.2006р., №000136 від 28.02.2006р., №000200 від 31.03.2006р., №000278 від 30.04.2006р., №000492 від 31.07.2006р., №303382 від 30.09.2006р. (том 1, а.с. 122-136 );
в) сплатив своєму контрагенту ТОВ "ТЕК "Енергоінвест" грошові кошти у безготівковому порядку з ПДВ, включеного до ціни товару, що підтверджується копією банківської виписки від 26.12.2006 р. (том 3, а.с. 78);
г) за умовами договору №200/05т на поставку природного газу від 17.11.2004 р. не передбачалась купівля - продаж імпортного газу;
д) придбаний природний газ використано у виробничій діяльності (для сушки зерна) (арк. акту 3), він правомірно відніс до податкового кредиту по спеціальній декларації № 2 (рослинництво) за 2005 рік в сумі 10 509,00 грн. та 9 місяців 2006 року в сумі 2 013,00 грн. ПДВ, що значились у вищевказаних податкових накладних, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 ЗУ „Про ПДВ".
Необхыдно зазначити, що Законом України „Про податок на додану вартість" визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. Контрагент позивача виконав вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені суми податку.
Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.
Відповідачем не надано доказів щодо визнання угоди, укладених між позивачем та ТОВ "ТЕК "Енергоінвест", недійсними, а тому в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) вони є правомірними.
Крім того, відповідач не довів, що предметом договору поставки природного газу є саме імпортований газ, а тому повинна застосовуватись нульова ставка ПДВ.
Посилання відповідача на недотримання при виписуванні ТОВ "ТЕК "Енергоінвест" податкових накладних вимоги щодо зазначення належності поставленого газу, як того вимагає п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом" (із змінами і доповненнями) є неправомірними, оскільки за принципом верховенства права перевагу має пп. 7.2.1 п. 7.2 ; ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який не визначає як дефект форми податкової накладної відсутність зазначеного реквізиту. Крім того, податкові накладні складаються продавцем товарів, а тому їх невірне заповнення за чинним законодавством не може вмінятися в вину покупця.
Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" 11.29. до 1 січня 2008 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім ' підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України (Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 р. №271).
Актом перевірки (арк. акту перевірки 3) підтверджується, що позивач отримав податкові накладні, ПДВ за якими був включений до податкового кредиту спеціальної декларації № 2 (рослинництво), в зв'язку з використанням даного газу у виробничій діяльності (для сушки зерна).
Крім того, відповідно до п. 1.5 ст. 1 України №2181-111 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами; відповідно до ст. 17.1.3 цього Закону штрафні санкції нараховуються у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону.
Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування штрафних фінансових санкцій як без визначення при цьому суми податкового зобов'язання, так і при відсутності право порушення взагалі.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови правильно встановлено обставини справи та ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавськійобласті залишити без задоволення.
Постанову Господарський суд Полтавської областi від 11.12.2008р. по справі № 9/207 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис)
(підпис)Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2009 р.