61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
25 лютого 2009 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Макаренко Я.М.
при секретарі судового засідання Шимова С.О.
за участю представників сторін:
позивача - Прядка В.О., Григор'єв І.В.
відповідача - Тетеріна М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СТГО "Південна залізниця" на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 03.10.2008р. по справі № 2-а-2998/08
за позовом СТГО "Південна залізниця"
до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області
про визнання неправомірними дій,
Статутне територіально-галузеве об'єднання «Південна залізниця» звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області, в якому просило визнати неправомірними дії Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області щодо проведення з 17.10.2007 року по 05.11.2008 року перевірки правильності застосування тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та розміру плати за подачу-забирання вагонів СТГО Південна залізниця.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2008 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», ст.ст. 11 - 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 12 «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та вказує, що предметом судового оскарження у даній справі є визнання дій відповідача щодо проведення перевірки неправомірними, а тому висновок суду першої інстанції про те, що перевірки була проведена з питань, що відносяться до компетенції інспекції з контролю за цінами зроблений на порушення ст. 11 КАС України, оскільки він знаходиться поза межами позовних вимог СТГО Південна залізниця.
Відповідачем надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі листа першого заступника начальника УБОЗ ГУМВСУ в Харківській області від 12.10.2007 року № 111/4-8908мр в.о. начальника Державної інспекції з контролю за цінами призначена перевірка СТГО "Південна залізниця" та видані посвідчення на проведення перевірки від 17.10.2007 року № 1231 та № 1232.
В період з 17.10.2007 року по 05.11.2007 року відповідачем була проведена перевірка правильності застосування позивачем тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та розміру плати за подачу, забирання вагонів.
За результатами перевірки складено акт № 20132 від 05.11.2007 року, в якому визначено порушення позивачем норм чинного законодавства та необґрунтоване отримання виручки у розмірі 209144,82грн.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення про вилучення у позивача в дохід державного бюджету України 209144,82грн. необґрунтовано одержаної виручки та стягнуто штраф у розмірі 418289,64грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сам допуск працівників Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області до перевірки СТГО "Південна залізниця" свідчить про те, що керівництво позивача погодилось з правомірністю перевірки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірне проведення Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області у період з 17.10.2007 року по 05.11.2007 року перевірки підприємства позивача.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка правильності застосування позивачем тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та розміру плати за подачу, забирання вагонів була проведена відповідачем на підставі листа першого заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області від 12.10.2007 року № 111/4-8908мр.
Головні напрями загальнодержавної політики та організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю визначено Законом України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".
У відповідності до п. б ч. 2 ст. 5 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України належать до державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю.
Статтею 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" визначено права спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та їх співробітників.
Так, у відповідності до частини 2 зазначеної статті при здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надаються, серед іншого, повноваження щодо залучення до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів та в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність для їх перевірки витребування та одержання від державних органів, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" колегія суддів дійшла висновку, що Управлінню по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області надано право щодо залучення до проведення власних перевірок кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів, а не надання вказівок на проведення таких перевірок цим державним органам.
Таким чином, відповідачем необґрунтовано призначено та проведено перевірку відповідача на підставі листа першого заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області від 12.10.2007 року № 111/4-8908мр.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи рішення про призначення та проведення перевірки на підставі листа першого заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області від 12.10.2007 року № 111/4-8908мр, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання такого рішення протиправним є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про неправильне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу СТГО "Південна залізниця" задовольнити.
Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 03.10.2008р. по справі № 2-а-2998/08 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області про визнання неправомірними дій задовольнити.
Визнати неправомірними дії Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області щодо проведення з 17.10.2007 року по 05.11.2008 року перевірки правильності застосування тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та розміру плати за подачу-забирання вагонів СТГО Південна залізниця.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис)
(підпис)Дюкарєва С.В. Макаренко Я.М.
Повний текст постанови виготовлений 02.03.2009 р.
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Дюкарєва С.В.