61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
03 березня 2009 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Макаренко Я.М.
при секретарі судового засідання Шимова С.О.
за участю представників сторін:
позивача - Ткаченко С.В.
відповідача - Христофоров О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 02.10.2008р. по справі № 2-а-1705/08
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"
до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив визнати заборгованість до бюджету по податку з доходів фізичних осіб в сумі 146239,59грн. безнадійним податковим боргом; зобов'язати Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу в сумі 146239,59грн.; зобов'язати Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію відобразити в картці особових рахунків СТОВ «Злагода» нарахування та процедуру списання безнадійного боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 146239,59грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 року, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода» подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, позивач просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на ст.ст. 16 - 21 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковим податок з доходів громадян», Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 103 від 14.03.2001 р.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку дотримання СТОВ «Злагода» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2005 року по 31.08.2006 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2168/23/31003834 від 24.11.2006 року, в якому вказано на порушення позивачем ст. 8, пп. а п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та як наслідок не перерахування до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 164498,21грн.
До складу зазначеної заборгованості входить борг минулих років у сумі 146239,59грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 146239,59грн. як безнадійний борг, за яким сплив строк стягнення.
Як вказує позивач, відповідач відмовив йому у прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб без належних на те підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий розрахунок (довідка) (форма 1ДФ) не є податковою декларацією в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому заборгованість позивача з податку з доходів громадян не можна визнати самостійно узгодженим податковим зобов'язанням СТОВ «Злагода». Відповідачем не визначалось позивачеві податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 146239,59грн., з приводу зазначеного зобов'язання відповідачем не приймалось жодного рішення про його нарахування, а тому зазначена заборгованість не могла бути узгодженою.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заборгованість позивача з податку з доходів фізичних осіб не може бути визнана безнадійним податковим боргом.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
До 01.01.2004 року порядок оподаткування доходів громадян визначався Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.
Згідно ст. 10 зазначеного Декрету підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум, зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів. Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надсилають до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.
З 01.01.2004 року порядок оподаткування доходів громадян регламентується Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
Відповідно до вимог, закріплених в п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», списанню підлягає безнадійний податковий борг, в тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Згідно з визначенням терміну «безнадійний», наведеним в п. «г» п.п.18.2.1 п.18,2 ст.18 зазначеного Закону, зокрема, розуміється податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Реалізація положень закону здійснюється на підставі Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків. Органами, уповноваженим здійснювати процедуру списання безнадійного податкового боргу, є виключно податкові органи.
Згідно з п.3.4 зазначеного Порядку, факт настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) підтверджується висновками Торгово-промислової палати України та висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору.
Факт існування форс-мажорних обставин підтверджується висновком Торгово-промислової палати України № 13440/05-4 від 23.10.2003 року, з якого вбачається що за період з 10 квітня по 16 червня 2003 року склались несприятливі погодні умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах СТОВ "Злагода".
Суми безнадійного податкового боргу до списання визначаються починаючи із відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, в якому виниклі-форс-мажорні обставини, і до закінчення такого кварталу. Суми боргу до списання повинні підтверджуватися актами документальних перевірок. Відповідач не здійснив відповідних перевірок і не зафіксував суми безнадійного боргу по прибутковому податку.
З огляду на зазначене, у позивача були всі необхідні умови для списання безнадійного податкового боргу: наявність форс-мажорних обставин, підтверджених висновками Торгово-промислової палати України, наявність збитків у великих розмірах, що вплинуло на своєчасність та повноту сплати податкового зобов'язання, а також причинний зв'язок між непереборною силою і виникненням податкового боргу.
Відповідно до п.1.3 ст.1, п.п.5.1, 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання, узгоджене платником податку або встановлене судом, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку в податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої декларації.
Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.11 статті 1 зазначеного Закону, податкова декларація - це документ, який подається платником податку до контролюючого органу у строки та по формі, встановленій законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку.
Обов'язок позивача надавати до 1 числа місяця, наступного за звітним кварталом, до податкового органу відомості про виплачені суми доходів та утримані суми прибуткового податку з виплачених доходів по формі 8 ДР, затвердженій наказом ДПА України №473 від 30.12.1997р. в редакції наказу ДПА України від 06.01.1999р. № 10 з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України № 164 від 08.04.03 р., якою є «Довідка про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб».
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, визначення суми якого здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затвердженою наказом ДПА України від 02.04.99 р. за № 174.
Відповідно до пункту 2.2 зазначеної Інструкції, документами, на підставі яких здійснюється облік платежів до бюджету шляхом занесення інформації про податкові зобов'язання платника в базу даних по податкових зобов'язаннях, які самостійно визначаються платником, є податкові декларації (розрахунки)... та інші документи, що надаються в податкові органи в порядку і строки, встановлені податковим законодавством, на підставі якого здійснюється зарахування платежів; по податкових зобов'язаннях, розрахованим органом податкової служби, у числі інших також і акт документальної перевірки з питань повноти нарахування, утримання і сплату прибуткового податку з громадян.
Згідно із визначенням, наведеним в Декреті Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян" платниками прибуткового податку є громадяни, при цьому стаття 9 Декрету встановлює, що нарахуванні утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють виплати доходів.
Позивач у встановленому порядку задекларував свої зобов'язання по перерахуванню до бюджету нарахованого і утриманого прибуткового податку по заявленій сумі шляхом надання органу податкової служби розрахунків встановленої форми № 8ДР.
Зазначені довідки містять відмітки органу податкової служби в їх прийнятті. Податковою службою факт одержання встановленої звітності форми № 8 ДР, існування та розмір податкового зобов'язання та наявність форс-мажорних обставин не спростовано.
Відсутність визначення боргу по прибутковому податку у даних карток особового рахунку платникам податку не є підставою для відмови у списанні боргу.
Згідно з п.«в»п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»списанню підлягає безнадійний податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
Строк давності, закріплений в п.п. 15.1.1 п.15.1 ст.15 зазначеного Закону, становить термін 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Строк давності для стягнення заборгованості за період з 01 січня 2003 року по 10.05.2004 року на момент звернення позивача з позовом сплинув і, відповідно до вимог законодавства чинного на момент спірних правовідносин, платник податку вважається вільним від такого податкового зобов'язання.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог СТОВ «Злагода» до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про зобов'язання списати безнадійний податковий борг по прибутковому податку в сумі 146 239,59грн., з яких 10506,81грн. внаслідок форс-мажорних обставин за період з квітня по червень 2003 року та 135732,78грн. за пропуском строку позовної давності.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" задовольнити.
Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 02.10.2008р. по справі № 2-а-1705/08 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Визнати заборгованість до бюджету Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" по податку з доходів фізичних осіб в сумі 146 239,59грн. безнадійним податковим боргом.
Зобов'язати Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" в сумі 146 239,59грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис)
(підпис)Дюкарєва С.В. Макаренко Я.М.
Повний текст постанови виготовлений 06.03.2009 р.
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Дюкарєва С.В.