вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
09.07.09Справа №2а-6521/08/9
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Фонд майна АРК
до Сімферопольська міська рада Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський завод будівельних матеріалів"
про спонукання до вчинення певних дій
за участю представників:
позивача - Хабібуліна Л.О., довіреність від 29.12.2008 №154-Д;
відповідача - Романенко О.М., довіреність від 20.10.2008 №24/01-06/3215;
відповідача - не з'явився;
Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод будівельних матеріалів» про спонукання передати за актом приймання-передачі житлові будинки, що розташовані у м.Сімферополі, та не увійшли до статутного фонду у комунальну власність, до Сімферопольської міської ради про спонукання прийняти за актом приймання-передачу житлові будинки що розташовані у м.Сімферополі, та не увійшли до статутного фонду у комунальну власність відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
11.06.2009 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. За заявою позивач також просить суд визнати незаконною бездіяльність Сімферопольської міської ради щодо прийняття за актом приймання-передачі житлових будинків у м.Сімферополі у комунальну власність.
Перший відповідач проти позову заперечує, по підставах, що викладені у відгуку на позов від 09.02.2009. Другий відповідач проти позову заперечує, але письмових заперечень суду не надав.
Другий відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
10 січня 1997 року Фондом майна Автономної Республіки Крим був виданий наказ №13 «Про прийняття рішення про приватизацію державного майна, що знаходиться на балансі «Сімферопольського заводоуправління будівельних матеріалів», відповідно до якого була здійснена приватизація об'єкта, що є власністю Автономної Республіки Крим - Сімферопольського заводоуправління будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: 333023, м.Сімферополь, вул.Беспалова, 105, шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство (а.с.7).
Згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 30.01.1998 №160, та інвентаризаційним описом майно, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Сімферопольський завод будівельних матеріалів» враховані житлові будівлі, що розташовані у м.Сімферополі у кількості 23 одиниць балансовою вартістю на дату приватизації - 699738,27 грн. (а.с.8-12).
За інформацією про результати інвентаризації майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Сімферопольський ЗБМ», що створене в процесі приватизації від 27.04.1999, затвердженою начальником представництва Фонду майна АР Крим у м.Сімферополі передати до місцевої ради належало: житлові будівлі, що знаходяться у м.Сімферополі по вул.Беспалова, 99, 130, 91, 93, 148, 150, 154А, 97, тимчасова споруда по вул.Беспалова, 99А, житловій дім по вул.Промишленої, 27, житлові будівлі по вул.Лунній, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, житлова будівля по вул.Кошевого, 80/2, житлові будівлі по вул.Орендної, 1, 3, сарай до дому по вул.Орендної, 1, 3, гаражі до дому по вул.Орендної, 1, 3, жиловій дім. Усього первинною вартістю 699738,27 грн. (а.с.13-14).
У період з 2005 року позивач звертався з проханням до відповідачів про прискорення вирішення питання про передачу житлового фонду, що не увійшов до статутного фонду ВАТ «Сімферопольський завод будівельних матеріалів», до комунальної власності м.Сімферополя.
Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст визначений Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Відповідно до ч.2 ст.2 Закону об'єктом передачі є житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Особливості передачі об'єктів соціальної інфраструктури встановлені статтею 4-1 Закону. Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Рішення щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад. Пропозиції щодо передачі у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими підприємствами та їх трудовими колективами.
Відповідно до п.9 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 №891 затверджено Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій. Відповідно до п.3 Положення разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо).
За п.8 Положення передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього.
У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.
На виконання вказаних норм, Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.06.2000 №1233-2/2000 затверджено Положення про порядок передачі майна, що належить Автономної Республіки Крим. За п.2.2. Положення до об'єктів передачі належить нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення), яке повинне передаватися до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим за ініціативою відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, республіканських органів виконавчої влади, уповноважених управляти майном, Фонду майна Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Ініціатор представляє у Верховну Раду Автономної Республіки Крим:
пропозиції про передачу майна;
узгодження Ради міністрів Автономної Республіки Крим при передачі цілісного майнового комплексу;
узгодження республіканського органу виконавчої влади, уповноваженого управляти майном;
узгодження Фонду майна Автономної Республіки Крим;
згоду органу місцевої самоврядності на передачу майна (рішення ради).
Згідно п.11 Положення у пропозиціях про передачу майна вказуються - назва майна, його місцезнаходження, коротка характеристика, обґрунтування необхідності передачі, найменування підприємства, в якого відчужується майно, його місцезнаходження, найменування органу, що здійснює функції по управлінню майном підприємства, вартість майна, яка визначається за даними бухгалтерського обліку, у разі потреби - шляхом експертної оцінки.
Об'єкти житлового фонду і соціально-культурного призначення передаються разом з майном підприємств, обслуговуючим ці об'єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, визначуваною комісією з питань передачі об'єктів. Підприємства, організації, установи, органи місцевої самоврядності, республіканські органи виконавчої влади, в господарському веденні або управлінні яких знаходилися об'єкти житлового фонду, соціально-культурного призначення, прикладають до актів прийому-передачі розрахунки витрат на їх вміст і беруть участь у фінансуванні і вмісті об'єктів протягом поточного року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 року N 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність із загальнодержавного житлового фонду, що знаходиться в повному господарському веденні або в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій".
Передача житлового фонду в комунальну власність проводиться за наявності відповідної технічної документації на об'єкт.
За відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється коштами підприємства, організації, установи, з балансу якого передається об'єкт.
До акту прийому-передачі житлового фонду додаються:
акти передачі службового житла;
договори оренди нежитлових приміщень;
акти передачі договорів найму житлових приміщень;
зведення про приватизацію квартир;
копії договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень.
За абзацом 2 пп.3.4. п.3 Положення встановлено, що органом управління майном, що не увійшло до статутних фондів приватизованих підприємств, є Фонд майна Автономної Республіки Крим (за винятком об'єктів житлового фонду і об'єктів по забезпеченню цивільного захисту населення, орган управління яких визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим).
Органи, уповноважені управляти об'єктами власності і об'єктами управління Автономної Республіки Крим, в межах своєї компетенції здійснюють наступні повноваження: готують пропозиції і висновки по питаннях передачі об'єктів власності Автономної Республіки Крим в державну і комунальну власність (п.19.1 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або переданим в її управління, що затверджено Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.04.1999 N459-2/99).
Фонд в межах повноважень, визначених Фондом державного майна України і делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідно до Положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Уряду Автономної Республіки Крим від 02.11.1995 N325, здійснює повноваження органу управління державним майном і майном, що належить Автономній Республіці Крим, що не увійшло до статутних фондів створених в процесі приватизації господарських товариств і колективних сільськогосподарських підприємств. Основними завданнями Фонду є, у тому числі, здійснення повноважень органу управління державним майном і майном, що належить Автономній Республіці Крим, не увійшло до статутних фондів і знаходиться на балансах господарських товариств і колективних сільськогосподарських підприємств, створених в процесі приватизації, розташованих на території Автономної Республіки Крим.
Таким чином, з наведеного вбачається, що між позивачем та відкритим акціонерним товариством «Сімферопольський завод будівельних матеріалів» мають місце організаційно-установчі відношення. Відповідно до ч.2 ст.141 Господарського кодексу України управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.
За приписом ч.2 та 3 ст.326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади; управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
З урахуванням викладеного суд надходить до наступного висновку. У п.1 ч.1 ст.3 КАС України справу адміністративної юрисдикції (адміністративну справу) визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є право володіння, користування і розпорядження нерухомим майном, яке є власністю Автономної Республіки Крим. Заявлені у цьому провадженні позовні вимоги випливають із відносин власності, що мають приватноправовий характер. При цьому позовна вимога про спонукання до виконання певних дій ВАТ «Сімферопольський завод будівельних матеріалів» є похідною від наявного права управління об'єктами, що не увійшли до статутного фонду.
За таких обставин участь у справі Фонду майна Автономної Республіки Крим, який є суб'єктом владних повноважень, не змінюють правову природу спірних відносин і не перетворюють цей спір у публічно-правовий.
Таким чином, зазначений спір зводиться до вирішення питання про реалізацію права власності на нерухоме майно, а отже, не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), наведене у п.1 ч.1 ст. 3 КАС України. Компетенція адміністративних судів, установлена ст.17 КАС України, на цей спір не поширюється.
Що стосується вимог про визнання протиправними дій Сімферопольської міської ради, та спонукання виконати дії щодо прийняття об'єктів житлового фонду, що не увійшли до статутного фонду ВАТ «Сімферопольський завод будівельних матеріалів», до комунальної власності м.Сімферополь, з урахуванням наведеного вище, суд вказує наступне.
Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради від 12.12.2008 було прийняте рішення №3228 «Про внесення на розгляд сесії міської ради проекту рішення «Про надання згоди на приймання у комунальну власність територіальної громад м.Сімферополя житлового будинку по вул.Лунній, 2, що не увійшов до статутного фонду ВАТ «Сімферопольський завод будівельних матеріалів».
Згідно листів першого відповідача від 01.01.2009 та від 12.05.2009 позивачу було вказано, що для прийняття рішення місцевою радою про прийняття житлового фонду до комунальної власності м.Сімферополь, позивачу необхідно надати до Сімферопольської міської ради низку документів, що передбачені законодавством. Тобто: обґрунтування необхідності передачі майна, найменування балансоутримувача та органу, що виконує функції по управлінню об'єктами, балансову вартість об'єктів, технічну документацію на об'єкти, інформацію про власників будинків, площу житлових та нежитлових приміщень, інформацію про передання зовнішніх мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення та інши. Вказані документи повинні бути надані у відповідності до вище перелічених правових норм.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції. Відповідно до ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Украйні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди (керуючись п.3 ст.2 КАС України) перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно матеріалів справи вбачається, що Сімферопольська міська рада діяла в межах повноважень, що надані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 №891 «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій».
Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України , у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволені позову повністю.
Постанова складена та підписана 14.07.2009.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. У задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Цикуренко А.С.