вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
01.06.09Справа №2а-6230/08/6
(15 год. 05 хв.)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Латиніна Ю.А. ,
при секретарі Усковій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія
про зобов'язання до нарахування щомісячної соціальної державної допомоги
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" за 2006-2008 роки в сумі 7321,00 грн. + інфляція. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є "дитиною війни" в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач зазначає, що він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Бездіяльність відповідача грубо порушила його законні права, позбавила права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку ПФУ.
25.02.2009 р. позивач надіслав доповнення до позовних вимог, згідно з якими просить відновити пропущений термін для звернення до суду, зобов'язати відповідача виплатити недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" за період з 01.01.2006 р. по 30.04.2009 р. у розмірі 3379,35 грн. з урахуванням щомісячної інфляції та 3000 грн. морального збитку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.04.2009 р. здійснено заміну відповідача у даній справі - Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим на Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим.
Позивач у судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав заперечення на адміністративний позов, у якому позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях, справу просив розглянути за його відсутністю.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін відповідно до заявлених ними клопотань на підставі наявних доказів.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 № 2195-IV дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, має статус дитини війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що відповідачем не спростовується. Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону.
Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005р. № 3235-IV зупинена на 2006 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року № 3367-ІV п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" виключений (набув чинності 02.04.06), тобто дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік поновлена. Отже, в 2006 році перешкод для нарахування щомісячної державної соціальної допомоги в розмірах, передбачених, ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" не існувало.
Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V у 2007 році були внесені зміни, згідно яким підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Пунктом 12 ст.71 Закону № 489-V зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Положення ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V, а також зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.
Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення п. 12 статті 71, а також ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007р.
Крім цього, Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" змінена і містить норму, що до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак ці зміни, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючою.
Розмір підвищення, який щомісячно сплачується дітям війни згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV.
Але, приймаючи до уваги те, що відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1, 2 статті 8 КАС України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності.
Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Згідно з ч.1 ст.65 Закону України від 20.12.2005, № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2006 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 350 грн., з 1 квітня - 359 грн., з 1 жовтня - 366 грн. Частина 1 ст.62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визначає прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. Стаття 58 Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджує у розмірах з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином, розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно здійснювати, як: Щомісячна державна соціальна допомога за 2006 рік дорівнює 1290,60 грн.: Січень - березень (350,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 315,00 грн.; Квітень-вересень (359,00 грн. х 30%) х 6 місяців = 646,20 грн; Жовтень-грудень (366,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 329,40 грн.
Щомісячна державна соціальна допомога за 2007 рік дорівнює 1442,70 грн.: Січень - березень (380,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 342,00 грн.; Квітень-вересень (406,00 грн. х 30%) х 6 місяців = 730,80 грн.; Жовтень-грудень (411,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 369,90 грн.
Щомісячна державна соціальна допомога за 2008 рік дорівнює 1737,90 грн.: Січень - березень (470,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 423,00 грн.; Квітень-червень (481,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 432,90 грн; Липень-вересень (482 грн. х 30%) х 3 місяця = 433,80 грн; жовтень-грудень 2008 року (498 грн. х 30%) х 3 місяця = 448,20 грн.
Судом встановлено, що позивач протягом 2006 - 2007 років не отримував щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, а у 2008р. йому було перераховано з 01.01.08 до 01.04.08р. - 47 грн. х 3 міс. = 141,00 грн., з 01.04.08 до 01.07.08р. - 48,10 грн. х 3 міс. = 144,30 грн., з 01.07.2008р. до 01.10.2008р. - 48,20 грн. х 3 міс. = 144,60 грн., з 01.10.2008р. до 31.12.2008р. - 49,80 грн. х 3 міс. = 149,40 грн., разом 579,30 грн.
Таким чином, відповідачем недоплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога дітям війни за 2006 рік в сумі 1290,60 грн., за 2007 рік в сумі 1442,70 грн. та за 2008 рік 1737,90 -579,30 грн. = 1158,60 грн.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, приходить до висновку, що саме Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АР Крим мало здійснювати позивачу виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, однак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у запереченнях наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Позивач звернувшись до суду з позовною заявою 04 листопада 2008 р. пропустив річний строк звернення до суду у частині вимог про нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2006р. та за липень-жовтень 2007р. Поважності причин пропуску строку суду не надав, що є підставою для відмови позовних вимог у цій частини. Таким чином, на користь позивача за листопад, грудень 2007 року підлягає нарахуванню 246,60 грн. (листопад, грудень (411,00 грн. х 30%) х 3 місяця).
Що стосується вимоги позивача про виплату щомісячної державної допомоги за 2008 рік, то згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 положення 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22.05.2007р. і відповідно складає 780,40 грн. (1170,6 грн. (підлягає нарахуванню протягом травня - грудня 2008 року) - 390,20 грн. (фактично виплачено протягом травня - грудня 2008 року).
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити щомісячну державну соціальну допомогу з урахуванням щомісячної інфляції, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМ України “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” № 1078 від 17.07.2003 року індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. В той час, щомісячна доплата до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком фактично не одержана позивачем, а лише підлягає нарахуванню за період з листопада по грудень 2007 року та за період з травня по грудень 2008 року у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” з моменту набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, тому підстав для задоволення вимог позивача у цій частині не вбачається.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 56, 62 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відшкодування шкоди проводиться з державного бюджету лише у випадках, що передбачені у законі, а саме: статтями 1167, 1174 ЦК України.
Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (п.4 постанови Пленуму).
Позивач просить стягнути заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. з відповідача, однак жодних доказів у підтвердження даних позовних вимог суду не надав, не обґрунтував розмір суми шкоди, що є також підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині.
В силу викладеного, керуючись ст. 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 р., суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн.
Що ж стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2009 р. по 30.04.2009 р., суд не знаходить її обґрунтованою. Порушення прав особи у майбутньому не може бути прийняте судом як підстава для захисту у даному судовому засіданні, так як захисту підлягають права, свободи та інтереси, які порушенні з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб і це порушення не може бути умовним, а повинне відбуватися у часі про що свідчимуть дії, рішення чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 1027,00 грн., з яких 246,60 грн. - щомісячна державна соціальна допомога за період з листопада по грудень 2007 року, 780,40 грн. - щомісячна державна соціальна допомога за період з травня по грудень 2008 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 01.06.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 05.06.2009 р.
Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зобов'язати УправлінняПенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська, 44) нарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у сумі 1027,00 грн., з яких 246,60 грн. - щомісячна державна соціальна допомога за період з листопада по грудень 2007 року, 780,40 грн. - щомісячна державна соціальна допомога за період з травня по грудень 2008 року.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (пр 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) судовий збір у розмірі 3,40 грн.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Латинін Ю.А.