ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
11:05
20.02.2009 р. № 14/296
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Якубовського Дмитра Євгенійовича, Грегуль Олени Дмитрівни, Шабетник Марини Олександрівни
від відповідача: Кривобок Юрія Миколайовича
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства «Торговий дім «АВВ»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва
провизнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій від 22.04.2008
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 лютого 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дочірнє підприємство «Торговий дім «АВВ»звернулось з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 22.04.2008 №0001462340.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю застосування штрафних санкцій у сумі 3 723 гривні за порушення пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки весь товар у мережі магазинів позивача реалізується у гривнях через реєстратори розрахункових операцій. Зазначення на цінниках найменування грошової одиниці на товар, на думку позивача, не передбачено жодним законодавчим актом.
Відповідач проти позову заперечував з посиланням на порушення позивачем пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Проведеною перевіркою було встановлено, що в реалізації магазину дочірнього підприємства «Торговий дім «АВВ»знаходилось 219 одиниць товару без наявності цінників на товар у грошовій одиниці України.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Дочірнє підприємство «Торговий дім «АВВ»звернулось з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 22.04.2008 №0001462340, яким за порушення пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивачу нараховано штрафні санкції у сумі 3 723 грн.
Зазначене рішення прийнято на підставі акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності №1362/2340-31571018/143 від 11.04.2008. Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.
Згідно з приписами статтті 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є грошовою одиницею України, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.
Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
У акті перевірки від 11 квітня 2008 року відображено, що при проведенні перевірки магазину дочірнього підприємства «Торговий дім «АВВ», що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського 61-17, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності встановлено порушення пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме було встановлено що на реалізації у підприємства знаходилось 219 найменувань товарів без наявності цінників на товар у грошовій одиниці України.
З матеріалів справи вбачається, що цінники на товар не містили назву грошової одиниці. Зазначене не заперечується позивачем.
Враховуючи, що приписи пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»чітко визначають обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності реалізовувати товари за умови наявності цінника на товар у грошовій одиниці України, оскаржуване рішення державної податкової інспекції є правомірним та обґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення від 22.04.2008 №0001462340, а тому позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Постанову складено в повному обсязі 06.03.2009