61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
24 лютого 2009 р.м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Житєньова Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ПП " Квідсів" на постанову Господарський суд Сумської областi від 05.08.2008р. по справі № АС-10/625-07
за позовом ПП " Квідсів"
до Роменська МДПІ
про скасування податкового повідомлення - рішення.,
Позивач, ПП "Квідсіф", звернувся до суду з позовом до Роменської МДПІ, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000212910/0 від 29.08.2007 р. та повторні податкові повідомлення-рішення № 0000212910/1 від 24.09.2007 р., №0000212910/2 від 21.11.2007 р., першу податкову вимогу від 09.01.2008 р. №12 та зобов'язати відповідача провести облік сплати податкових зобов'язань позивача у відповідність до фактично наявних зобов'язань та чинного законодавства.
Постановою господарського суду Сумської області від 05.08.2008р. по справі № АС-10/625/07 в задоволені позову відмовлено.
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не пілягає задоволенню виходячи з наступного.
Приватне підприємство "Квідсіф" було зареєстровано платником податку на додану вартість Роменською МДПІ (свідоцтво від 01.10.1197р. № 25624879).
Зазначене свідоцтво анульоване за ініціативою податкового органу актом № 3 з 20.03.2006р. відповідно до пп. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
При перевірці податкової звітності по податку на прибуток за І квартал 2006 року (№ 6646 від 10 квітня 2006 року) встановлено, що у позивача рахувалися товарні залишки, балансовою вартістю 138000 грн., по яких необхідно було здійснити умовний продаж, сума податку на додану вартість з якого складає 27600 гривень.
Роменською МДПІ 18 січня 2007 року було направлено письмовий запит до ПП « Квідсіф» (отримано згідно поштового повідомлення про вручення 22 січня 2007 року), в якому було запропоновано надати пояснення щодо умовного продажу товарних залишків, по яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.
Обгрунтованих пояснень від позивача Роменська МДПІ не отримала, це стало підставою для проведення позапланової перевірки відповідно до п. З ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу».
Проведеною позаплановою документальною перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (акт перевірки від 16 серпня 2007 року №328/23-21124350) встановлено порушення п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено до сплати в бюджет суму податку на додану вартість у розмірі 27600 грн. На акт перевірки були подані письмові заперечення, які були розглянуті Роменською МДПІ за участю представників підприємства та згідно відповіді від 27.08.2007 року № 8079/7-23 - відхилені.
Податковим повідомленням-рішенням Роменської МДПІ від 29 серпня 2007 року № 0000212910/0 позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 41400 грн., в тому числі 27600 грн.- основного платежу та 13800 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Рішенням Роменської МДПІ про результати розгляду первинної та рішенням ДПА в Сумській області скарга ПП «Квідсіф» була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2007 року № 0000212910/0 - без змін.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що ним подані уточнені розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок та змінені податкові декларації із податку на прибуток, а саме за І квартал 2004 року, за півріччя 2004 року, за 9 місяців 2004 року, за 2005 рік, за 2006 рік, за 1 квартал 2007 року, згідно яких залишки балансовою вартістю 138 000 грн. анульовані.
Поновлення бухгалтерського обліку здійснювалося відповідно до матеріалів інвентаризації рахунків бухгалтерського обліку, здійсненого станом на 1 січня 2004 року.
Оскільки станом на 01.01.2004 року підприємство не мало власних матеріальних цінностей, які обліковуються в балансі як запаси, до виправленої декларації з податку на прибуток у додаток К1/1 включене нульове значення.
При проведенні відповідачем позапланової перевірки акт інвентаризації товарних залишків для перевірки підприємством не був наданий. Не був він наданий і при поданні заперечень до акту перевірки та скарг на прийняте податкове повідомлення-рішення.
Позивачем для перевірки не були надані бухгалтерські документи, які б підтверджували вибуття матеріальних цінностей по рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані товари», по субрахунку 281 « Товари на складі», де ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових базах, складах роздрібної торгівлі.
На вимогу надати первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі вибуття товарних запасів ПП «Квідсіф» надало акт знищення документів, що не підлягають зберіганню від 14 травня 2007 року. Згідно даного акту були знищені товарні звіти, матеріальні звіти, касові звіти та касові книги, матеріали податкового обліку, реєстри аналітичного обліку за 2003 рік та 1 квартал 2004 року.
Відповідно до пояснень відповідача, знищення документів проведено з порушеннями чинного законодавства та нормативно-правових вимог, в першу чергу ст.315 Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 р. за № 576/3016) із змінами і доповненнями, у якій зазначено, що первинні документи і додатки до них що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, лкти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) знищуються при закінченні термінів зберігання за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства.
Матеріали справи свідчать, що працівники Роменської МДПІ були неодноразово недопущені позивачем до проведення перевірки (т. 2 а.с. 91, 94, 101) навіть після відповідного рішення суду. Тільки 01.08.2007р. Роменською МДПІ було отримано листа від позивача, в якому повідомлялося, що ПП "Квідсіф" допускає до перевірки працівників Роменської МДПІ.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що допущення працівників Роменської МДП1 до проведення перевірки було здійснено лише після знищення документів, на підставі яких було здійснено коригування податкової звітності.
Враховуючи те, що дані поданих уточнюючих розрахунків та декларацій із податку на прибуток, не підтверджено бухгалтерським та податковим обліком, перевіряючими правомірно зроблено висновок щодо порушення підприємством вимог пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податкові зобов'язання по податку на додану вартість у березні 2006 року на суму 27 600 гривень.
Згідно п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Згідно з підпунктом «б» 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Обов'язок доведення того, що будь - яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 нього пункту є помилковим, покладається на платника податків (підпункт 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону).
Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму юдаткового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» іідпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми юдаткового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого ходатку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду на який припадає втримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за весь строк недоплати, незалежно від кількості минулих податкових періодів.
Колегія суддів зазначає, що твердження позивача щодо відсутності товарних залишків також спростовується наявною в матеріалах справи інформацією Управління статистики у Роменському районі, яке надало копії звітів ПП "Квідсіф" (т. 2 а.с.111-115). Так згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ПП "Квідсіф" на кінець звітного періоду - 31.12.2004р. має залишок оборотних та необоротних активів на суму 138 тис. грн., що і було встановлено працівниками Роменської МДПІ під час проведення перевірки.
Враховуючи викладене,колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Роменської МДШ від 29 серпня 2007 року №0000212910/0, податкове повідомлення-рішення від 24.09.2007 року № 0000212910/1 та податкове повідомлення-рішення № 0000212910/2 прийняті в межах чинного законодавства.
Відповідно до п.6.4.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. При цьому перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
У даному випадку 23.11.2008 року позивач отримав податкове повідомлення рішення № 000021290/2 від 21.11.07 року за результатами розгляду повторної скарги ДПА в Сумській області. Роменська МДПІ відповідно до п. п. 5.2.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважала днем узгодження податкового зобов'язання останній день строку, передбаченого п. п. 5.2.2 для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу - десятиденний строк за днем отримання відповіді, тобто 03.12.2007р.
Відповідно до п. 5.2.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язані платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. платників податків зобов'язаний письмово повідомити контролюючий оогаї про кожен випадок судового оскарження його рішень. Позивач помилково звернувся д позовом не до належного податкового органу, про що Роменська міжрайонна державна 4 податкова інспекція була не обізнана до моменту ухвалення судом заміни неналежного відповідача належним.
Викладене свідчить про правомірність направлення відповідачем першої податкової вимоги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ПП " Квідсів" залишити без задоволення.
Постанову Господарський суд Сумської областi від 05.08.2008р. по справі № АС-10/625-07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяФілатов Ю.М.
Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
Повний текст ухвали виготовлений 02.03.2009 р.