61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
24 лютого 2009 р.м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Житєньова Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарський суд Сумської областi від 05.08.2008р. по справі № АС-7/116-08
за позовом ДПІ в м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю " БК Консоль - Суми" , ОСОБА_1
про визнання недійсними угод.,
Позивач, ДПІ в м. Суми, звернувся до суду з позовом до ТОВ "БК Консоль-Суми" та ПП ОСОБА_1, в якому просить визнати недійсними угоди постачання таворно-матеріальних цінностей, укладені між відповідачами на загальну суму 92272 грн, визнати недійсними господарські зобов'язання між відповідачами на загальну суму 92272 грн., стягнути з ТОВ "БК Консоль-Суми" в дохід держави кошти в розмірі 92272 грн., стягнути з ПП ОСОБА_1 в дохід держави кошти у розмірі 92272 грн.
Постановою господарського суду Сумської області від 05.08.2008р. по справі № АС-7/116-08 адміністративний позов задоволено частково, визнано недійсними усні угоди на постачання товарно-матеріальних цінностей, укладних між ПП ОСОБА_1 та ТОВ "БК Консоль-Суми" на загальну суму 92272 грн. з моменту вчинення, визнано недійсними господарські зобов'язання між ПП ОСОБА_1 та ТОВ "БК Консоль-Суми" на загальну суму 92272 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідачем, ПП ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції не врахував, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову.
На обґрунтування позову позивач послався на статті 207, 208 ГК України.
Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.
За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Згідно з частиною 1 статті 208 ГК передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК України.
Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.
Суд першої інстанції правильно не застосував санкції, встановлені за виконання угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, однак з обґрунтуванням такого рішення погодитися не можна.
Колегія суддів, зазначає, що встановлені частиною 1 статті 208 ГК санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, на підставі наведеного, апеляційна скарга ПП ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню в частині визнання угоди та господарських зобов'язань недійсними із закриттям провадження в цій частині.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 157, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову господарського суду Сумської області від 05.08.2008р. по справі АС-7/116-08 скасувати в частині визнання недійсними усних угод на постачання товарно-матеріальних цінностей, укладних між ПП ОСОБА_1 та ТОВ "БК Консоль-Суми" на загальну суму 92272 грн. та визнання недійсними господарських зобов'язань між ПП ОСОБА_1 та ТОВ "БК Консоль-Суми" на загальну суму 92272 грн.
Прийняти в цій частині нову ухвалу.
Провадження по справі в цій частині закрити.
В іншій частині постанову господарського суду Сумської області від 05.08.2008р. по справ № АС-7/116-08 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному пордяку протягом одного місяця з дня виготовлення її повного тексте безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяФілатов Ю.М.
Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
Повний текст ухвали виготовлений 02.03.2009 р.