ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
11:32
11.02.2009 р. № 14/106
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Рудик Марти Миколаївни, Громової Ольги Станіславівни
від відповідача: не з'явився
розглянув у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЗаступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Східна нафтова компанія»
простягнення штрафу в сумі 1700 грн.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 лютого 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Східна нафтова компанія»про стягнення заборгованості в сумі 1700 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Східна нафтова компанія» має заборгованість в сумі 1700 грн., яка виникла на підставі постанови про застосування фінансових санкцій від 15.01.2008 №035379.
Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку в судове засідання відповідача. Ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик направлялись відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою. Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надавав.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Східна нафтова компанія»про стягнення заборгованості в сумі 1700 грн.
Як свідчать матеріали справи, актом перевірки №026922 від 26.11.2007 року про додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт встановлено порушення відповідачем законодавства в сфері автомобільного транспорту під час виконання перевезень пасажирів та вантажів, зокрема, виявлено відсутність ліцензійної карти. На підставі акту перевірки Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України винесено постанову про застосування фінансових санкцій від 15.01.2008 №035379, якою до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 1 700,00 грн.
Постанова про застосування штрафних санкцій №035379 від 15.01.2008 року не оскаржувалась. Суму штрафних санкцій у встановлений законодавством строк до Державного бюджету України відповідачем не перераховано.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено обов'язок представництва інтересів громадян та держави в судах.
Керуючись статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою для представництва органами прокуратури України в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються між ними або з державною.
Відповідно до статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Частиною першою статті 34 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, здійснює відповідно до законодавства державний нагляд за забезпеченням перевізниками безпеки автомобільних перевезень; проводить аналіз дорожньо-транспортних пригод, що сталися за участю перевізників, які надають послуги з переведення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням вітчизняними та іноземними авто перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення, здійснює у передбачених законодавством випадках: ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом; державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання; видачу ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання, розробляє в установленому порядку проекти нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції, здійснює в межах, визначених Міністерством транспорту та зв'язку України управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління зазначеного Міністерства, замовляє, постачає, зберігає, веде облік і звітність про використання бланків ліцензійних карток, що додаються до ліцензій щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом і з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, бере участь відповідно до покладених на неї завдань у: розробленні та виконанні державних цільових та інших програм у сфері безпеки автомобільних перевезень; роботі державних комісій з прийняття в експлуатацію транспортних засобів, об'єктів і споруд, призначених для надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом; здійсненні відповідно до законодавства стандартизації та сертифікації послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійсненні міжнародного співробітництва у сфері автомобільних перевезень; розробленні норм і стандартів безпеки автомобільних перевезень; розслідуванні обставин та причин дорожньо-транспортних пригод, що сталися за участю перевізників, які надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; роботі конкурсних комітетів, що проводять конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням, виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті має право: перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів; залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції; одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; розглядати у передбачених законом випадках і порядку справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт суб'єктами господарювання та притягувати до відповідальності винних осіб у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення; вимагати від посадових осіб підприємств, установ та організацій усунення виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.
Стаття 238 Господарського кодексу України встановлює, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Положеннями статті 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів сплати зазначеної суми станом на день розгляду спору суду не надано.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами і свідчать про обґрунтованість позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 35, 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Східна нафтова компанія»(код ЄДРПОУ 32957033, місто Київ, вул. Заболотного, 40, кв.26) до Державного бюджету України штраф у розмірі 1700,00 (тисяча сімсот) гривень шляхом перерахування на р/р 31117106700011 в УДК у Шевченківському районі міста Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код платежу 21081100.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Постанову складено в повному обсязі 18 лютого 2009 року