Головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Паневіна В.О. та Школярова В.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 30 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2, -
встановила:
вироком Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 15 травня 2006 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця міста Бихова Могильовської області (Республіка Беларусь), мешканця міста Дніпропетровська, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 125 ч. 2 КК України до 150 годин громадських робіт.
На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Судом постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди 176 гривень 86 копійок та 2000 гривень моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2 скасовано - кримінальну справу щодо нього закрито на підставі вимог ст. 213 п. 2 КПК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
За вироком суду ОСОБА_2 було судом визнано винним і засуджено за те, що він 27 травня 2003 року близько 10-ої години неподалік території садового товариства «Зелений схил» на житловому масиві Ігрень в місті Дніпропетровську на ґрунті особистих неприязних стосунків спричинив ОСОБА_1 кілька ударів палицею, а також руками і ногами у різні частини тіла. Внаслідок застосування такого насильства потерпілому було заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Апеляційний суд, розглядаючи справу, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_2 не доведена, вирок обґрунтовано суперечливими доказами, а оскільки можливість збирання інших доказів вичерпана - закрив кримінальну справу за недоведеністю участі ОСОБА_2 у вчиненні злочину.
У касаційній скарзі потерпілого ОСОБА_1 порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням її на новий апеляційний розгляд в суд іншої області. Скаржник не погоджується з правильністю закриття апеляційним судом справи саме на підставі вимог ст. 213 КПК України, оскільки це не передбачено ст. 376 КПК України. Він зазначає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджена сукупністю зібраних по справі доказів, а чому апеляційний суд піддав їх сумніву, він не зазначив.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги мають бути перевірені в касаційному порядку з повідомленням учасників судового розгляду.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -
Кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою потерпілого призначити до касаційного розгляду в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України на 10-у годину 27 лютого 2007 року, про що повідомити прокуратуру, потерпілого ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), а також ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), якому надіслати копію касаційної скарги.
Судді:
Міщенко С.М. Паневін В.О. Школяров В.Ф.