Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
Суддів
Пекного С.Д. і Нікітіна Ю.І.
розглянувши в судовому засіданні 30 січня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 20 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2006 року,
зазначеним вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судиму, -
засуджено за ч. 1 ст. 358 КК України на 2 років 11 місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Згідно зі ст. 76 КК України на засуджену покладено обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання.
На користь акціонерного товариства закритого типу “Ринок Кутузовський» з ОСОБА_3 стягнуто 203 грн.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2006 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_3 засуджено за те, що вона у період часу з 1 березня 2004 року по 22 березня 2004 року, будучи співзасновником акціонерного товариства закритого типу “Ринок Кутузовський», у загальному користуванні якого знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,3651 га, в документи, які видаються та посвідчуються підприємством і надають право, у даному випадку, на придбання земельної ділянки, внесла неправдиві відомості, а саме, у бланк з реквізитами АТЗТ “Ринок Кутузовський» текст, згідно з яким акціонери зазначеного АТЗТ не заперечують проти придбання ПП “Аракс», яким володіє ОСОБА_3, у приватну власність земельної ділянки загальною площею 0,3651 га та у виписку з протоколу № 32 від 1 березня 2004 року установчих зборів АТЗТ “Ринок Кутузовський» дані про те, що збори акціонерів цього АТЗТ дозволили ПП “Аракс» оформити придбання у приватну власність вищевказаної земельної ділянки, після чого завірила у нотаріуса копії вказаних документів, які надала в органи місцевого самоврядування - Циркунівську сільську Раду для отримання права на придбання в приватну власність зазначеної земельної ділянки.
У касаційних скаргах захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування, посилаючись на однобічність й неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вони зазначають, що ОСОБА_3 документи не підробляла та за їх посвідченням до нотаріуса не зверталась.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів знаходить, що касаційні скарги захисників не підлягають задоволенню.
Доводи захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, викладені в їх касаційних скаргах, які, на їх думку, є підставою для скасування судових рішень, були предметом розгляду та оцінки суду апеляційної інстанції, а тому при розгляді касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
Висновки суду про доведеність вини засудженої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Такі висновки суд зробив на підставі досліджених ним доказів, а саме: показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що на зборах акціонерів АТЗТ “Ринок Кутузовський» рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на викуп земельної ділянки не приймалось; ОСОБА_7 - про те, що у надану нею ОСОБА_3 виписку з протоколу зборів АТЗТ вона не вносила текст про надання ОСОБА_3 дозволу на викуп земельної ділянки; ОСОБА_8 та її помічника ОСОБА_9 - про те, що ОСОБА_8 завіряла надані ОСОБА_3 документи, які містили текст щодо дозволу на викуп ОСОБА_3 земельної ділянки; ОСОБА_10, яка зазначила, що у Циркунівську сільську Раду ОСОБА_3 надала документи на викуп земельної ділянки, що знаходилась у користуванні АТЗТ “Ринок Кутузовський»; висновків судово-технічної та судово-почеркознавчої експертиз; протоколів слідчих дій, інших матеріалів справи. Цими доказами спростовуються доводи захисників про можливу причетність інших осіб до підроблення документів та про непричетність ОСОБА_3 до їх підроблення.
За таких обставин дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 358 КК України кваліфіковано правильно.
Доводи захисників про те, що доказом винуватості ОСОБА_3 не може бути реєстр нотаріуса ОСОБА_8, тому що остання підробила його, не можна визнати переконливими, оскільки матеріалами справи безпосередньої причетності нотаріуса ОСОБА_8 до вчинення будь-якого злочину не встановлено, а в касаційних скаргах захисників достатніх доводів не наведено.
Всебічно, повно й об'єктивно розглянувши всі обставини справи в їх сукупності та давши зібраним по справі доказам правильну оцінку, суд дійшов вірних висновків про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину і правильно кваліфікував її дії за ч. 1 ст. 358 КК України. Підстав для скасування судових рішень та направлення справи на нове розслідування не вбачається.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено процесуальних порушень при дослідженні і оцінці наведених у вироку доказів, які ставили б під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку злочину, та які тягнуть скасування судових рішень.
Призначене засудженій покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
За таких обставин підстави для призначення справи до розгляду в касаційній інстанції Верховного Суду України з повідомленням учасників процесу відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -
у задоволенні касаційних скарг захисникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
СИНЯВСЬКИЙ О.Г. ПЕКНИЙ С.Д. НІКІТІН Ю.І.