Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.
суддів
Канигіної Г.В., Заголдного В.В.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 25 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 30 травня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2005 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судиму,
засуджено
за ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України Суворіну звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
На відшкодування матеріальної та моральної шкоди із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 стягнуто відповідно 1 090 грн. 73 коп. та 1 000 грн. а також 400 грн. за надання юридичної допомоги. Крім цього на користь фінансового відділу Бершадської державної адміністрації з ОСОБА_1 стягнуто 312 грн. 25 коп. на стаціонарне лікування потерпілої.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2005 року вирок залишено без зміни.
На підставі п. “г» ст. 1 Закону України від 31 травня 2005 року “Про амністію» Суворіну звільнено від основного покарання.
Суворіну засуджено за те, що вона 15 вересня 2004 року поблизу домогосподарства по вул. Гагаріна, 21 у с. Чернятка Бершадського району Вінницької області під час сварки з ОСОБА_2 на побутовому ґрунті, яка переросла в бійку, ударами головою потерпілої об бетонний майданчик, на який повалила її, дряпаючи останній обличчя, заподіяла ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У касаційній скарзі засуджена посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що потягло безпідставність її засудження, оскільки вирок ґрунтується на неналежних доказах, просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення в касаційному порядку можуть бути лише істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону або невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а тому при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції, та перевірених у апеляційному порядку.
Фактичні обставини судом встановлено правильно. Висновки про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину суд зробив на підставі досліджених ним доказів, а саме: показань потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколів слідчих дій, висновку судово-медичної експертизи. Цим доказам суд дав належну оцінку. Дії ОСОБА_1 суд правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 122 КК України.
Не викликає в колегії суддів сумніву належність доказів, на яких ґрунтується вирок, а саме висновку експерта, оскільки експертизу призначено та проведено відповідно до вимог ст. 75, 196 КПК України.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що процесуальних порушень при дослідженні і оцінці наведених у вироку доказів, які ставили б під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину, не допущено.
Апеляційний суд перевірив доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі засудженої, і обґрунтовано визнав їх безпідставними.
При розгляді апеляції ОСОБА_1 в апеляційному суді, засуджена погодилась на застосування щодо неї акту амністії, про що подала суду письмову заяву (а.с. 217).
Підстави для призначення справи до розгляду в касаційній інстанції Верховного Суду України з повідомленням учасників процесу відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -
засудженій ОСОБА_1 в задоволенні її касаційної скарги відмовити.
КРАВЧЕНКО К.Т. КАНИГІНА Г.В. ЗАГОЛДНИЙ В.В.