83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.07.09 р. Справа № 7/105
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі, м. Краматорськ.
До відповідача: Краматорського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, м. Краматорськ.
Предмет спору: стягнення заборгованості по активній електроенергії -53424,14 грн.; заборгованості по реактивній електроенергії - 789, 98 грн.; суми інфляційних - 380,86 грн.; три відсотка річних - 164,17 грн.; пені - 1313,40 грн.
За участю представників:
від позивача: Удовиченко О.В. - дов.
від відповідача: Кирильченко Я.Ю. - дов.
У судовому засіданні 17.06.2009р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 23.06.2009р.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі, м. Краматорськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Краматорського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, м. Краматорськ. про стягнення заборгованості по активній електроенергії - 53424,14 грн.; заборгованості по реактивній електроенергії - 789, 98 грн.; суми інфляційних - 380,86 грн.; три відсотка річних - 164,17 грн.; пені - 1313,40 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №611 від 01.01.2004р. з додатковими угодами та додатками; довіреність б/н; акти приймання - передачі електроенергії за січень 2009р. - квітень 2009р.; рахунки за спожиту електроенергію за січень - квітень 2009р.; витяги з журналів реєстрації вручення рахунків.
У запереченнях №1/9071 від 26.05.2009р. відповідач позов визнав частково в сумі 53 424, 14 грн., посилається на той факт, що фінансування Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області з Державного Бюджету України, а заборгованість виникла у зв'язку з недофінансуванням відповідача, зазначив, що сплата 3% річних, пені та інфляційних не передбачена встановленим кошторисом і є нецільовим та нераціональним використанням бюджетних коштів, повідомив про скрутне фінансове становище, просить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо оплати пені, інфляційних та 3% річних. Відповідач також просить реструктуризувати заборгованість строком на 1 рік.
Клопотанням №1/10167 від 15.06.2009р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми пені, інфляційних та 3% річних, посилаючись на скрутне фінансове становище та на той факт, що зазначені суми не передбачені встановленим кошторисом; просить звільнити Краматорський МВ ГУМВС України в Донецькій області як бюджетну установу від сплати судових витрат; повідомив про часткову сплату суми боргу у розмірі 25 883, 00 грн. 27.05.2009р.
У судовому засіданні 17.06.2009р. відповідач заявив усне клопотання про зменшення розміру стягуваної пені, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання. Клопотанням від 08.07.2009р. відповідач просить зменшити розмір стягуваної пені на 100%. Позивач проти клопотань відповідача заперечив.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №611 від 01.01.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.
Відповідно до п.9.5 Договору в редакції додаткової угоди №3 до Договору, підписаної обома сторонами без зауважень та скріпленою печатками обох установ, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід'ємними частинами.
Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Відповідно до п.7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ, рахунок на сплату за електроенергію сплачується споживачем протягом 5 банківських днів від дня його отримання.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за договором у січні - квітні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за активну електроенергію - 53 424, 14 грн., за реактивну електроенергію - 789, 98 грн.
В ході розгляду спору, судом з'ясовано, що відповідач частково оплатив заявлену до стягнення суму боргу за активну електроенергію у загальному розмірі 25 883, 00 грн. платіжними дорученнями №331 від 27.05.2009р. та №332 від 27.05.2009р., тобто після подачі позову до суду (07.05.2009р.).
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 25 883, 00 грн. боргу за активну електроенергію підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума боргу за активну електроенергію у розмірі 27 541, 14 грн., за реактивну електроенергію у сумі 789, 98 грн., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.8 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних від простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 23.01.2009р. по 30.04.2009р. 3% річних в сумі 164, 17 грн. та за період з січня по березень 2009р. інфляційні в сумі 380, 60 грн.
Відповідач проти стягнення з нього 3% річних та інфляційних заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище та на той факт, що зазначені суми не передбачені встановленим кошторисом, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти стягнення з нього суми інфляційних нарахувань та 3% річних за вказаний вище період, оскільки у відповідача за зазначений період значилась заборгованість перед позивачем у зв'язку із несвоєчасним та неповним виконанням своїх договірних зобов'язань стосовно оплати спожитої електроенергії. Індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. Таким чином, грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.
До того ж, чинне законодавство не передбачає звільнення установ, які фінансуються з Державного бюджет України, від сплати 3% річних та інфляційних у разі порушення такими установами договірних грошових зобов'язань, зокрема щодо сплати за спожиту електроенергію.
Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства, з урахуванням отримання відповідачем рахунків на сплату, та відповідно складають:
3% річних - 162, 40 грн.;
інфляційні - 380, 86 грн.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 380, 86 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, 3% річних - частково у сумі 162, 40 грн.
Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше.
Пунктом 8 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 313, 40 грн. за період з 23.01.2009р. по 30.04.2009р. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ.
Пеня перерахована судом у відповідності до умов договору, приписів чинного законодавства, з урахуванням дат отримання відповідачем рахунків на сплату, та відповідно складає 1 299, 13 грн.
Вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 100%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства та бюджетне фінансування.
Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково та вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені до 1 000, 00 грн.
Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 1 000, 00 грн.
У запереченнях на позовну заяву відповідач заявив клопотання про реструктуризацію заборгованості строком на 1 рік. Зазначене клопотання відповідача задоволенню не підлягає з огляду на наступне:
- приписами чинного законодавства, у тому числі ГПК України, не передбачено право суду реструктуризувати заборгованість при розгляді господарських справ та вирішенні спору по суті;
- клопотання про розстрочку або відстрочку стягуваної суми заборгованості відповідачем надано не було.
В судовому засіданні також розглянуто клопотання відповідача про звільнення Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області як бюджетну установу від сплати судових витрат.
Зазначене клопотання відповідача судом не задоволено з огляду на наступне:
- матеріалами справи та позивачем доведено, а також визнано відповідачем, факт порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати виставлених рахунків на сплату за спожиту активну та реактивну електроенергію;
- чинним законодавством, зокрема ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;
- чинним законодавством, зокрема ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача у разі відмови у задоволенні позову, на відповідача у разі задоволення позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову;
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Враховуючи той факт, що позовні вимоги задоволені частково, судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м. Краматорськ до Краматорського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області м. Краматорськ про стягнення заборгованості по активній електроенергії -53 424, 14 грн.; заборгованості по реактивній електроенергії - 789, 98 грн.; суми інфляційних - 380, 86 грн.; три відсотка річних - 164, 17 грн.; пені - 1 313, 40 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Краматорського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова, 25, р/р 35226001000142 у відділі держказначейства в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08671509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул..Островського, 8, ЗКПО 00131127; на р/р зі спеціальним режимом використання 260343011295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 27 541, 14 грн.
Стягнути з Краматорського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова, 25, р/р 35226001000142 у відділі держказначейства в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08671509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул..Островського, 8, ЗКПО 00131127; на р/р 26001045365300 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Краматорська, МФО 351005) заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 789, 98 грн.
Стягнути з Краматорського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова, 25, р/р 35226001000142 у відділі держказначейства в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08671509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул..Островського, 8, ЗКПО 00131127; на р/р 26001045365300 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Краматорська, МФО 351005) інфляційні у сумі 380, 86 грн.., 3% річних у сумі 162, 40 грн., пеню у сумі 1 000, 00 грн.
Стягнути з Краматорського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова, 25, р/р 35226001000142 у відділі держказначейства в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08671509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул..Островського, 8, ЗКПО 00131127; на р/р 26001045365300 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Краматорська, МФО 351005) державне мито у сумі 560, 57 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312, 41 грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 25 883, 00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору
У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.
Суддя Сгара Е.В.