Справа № 344/15257/14-к
Провадження № 11-кп/779/364/2014
Категорія ст.122 ч.1 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
01 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 31 жовтня 2014 року щодо продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_8 , -
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про призначення по справі амбулаторної судово-психіатричної експертизи, з метою вирішення питання чи хворіє ОСОБА_8 на психічну хворобу, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Своє рішення суд мотивував тим, що відповідно до ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 23.07.2010 року, у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, ОСОБА_8 були змінені примусові заходи медичного характеру з лікування в психіатричній лікарні із звичайним наглядом на примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Суд першої інстанції погодився із висновком комісії лікарів-психіатрів про те, що психічний стан ОСОБА_8 є нестабільним, останній потребує продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку також до подання лікаря-психіатра додано відповідний висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 і який підлягає дослідженню та оцінці в сукупності з іншими матеріалами провадження.
В своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 вважає ухвалу суду безпідставною та постановленою з порушенням п.3 ч.4 ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», а висновок лікарів-психіатрів сумнівним та надуманим. Крім того, покликається на те, що судом не були повно і всебічно з'ясовані обставини справи, тобто допущено неповноту судового розгляду, а висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми процесуального та матеріального права. Просить ухвалу Івано-Франківського міського суду від 31 жовтня 2014 року скасувати повністю та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні подання лікаря-психіатра ОСОБА_9 відмовити.
Під час апеляційного розгляду кримінального провадження захисник пояснив, що ОСОБА_8 його апеляційну скаргу підтримує, вважають ухвалу суду незаконною, оскільки при її винесенні не було враховано позитивні зміни в стані психічного здоров'я ОСОБА_8 , який перестав бути небезпечним для суспільства.
Прокурор заперечив апеляцію та вважає ухвалу суду обґрунтованою.
З'ясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 23.07.2010 року, у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, ОСОБА_8 були змінені примусові заходи медичного характеру з лікування в психіатричній лікарні із звичайним наглядом на примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Представник Івано-Франківської обласної психоневрологічної лікарні №3 ОСОБА_9 звернулася із поданням, яке підтримала у судовому засіданні та зазначила, що ОСОБА_8 проходить лікування в психіатричному закладі, однак після пройденого курсу лікування його психічний стан ще до кінця не стабілізувався, емоційно подразливий, що вказує на емоційно нестійкий розлад, депресивно-параноїдальний синдром. У зв'язку з цим комісія лікарів-психіатрів прийшла до висновку про те, що ОСОБА_8 потребує подальшого продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді подання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Жодних інших медичних висновків про можливість припинення примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 немає.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, оскільки винесене на підставі компетентних медичних висновків.
Покликання апелянта на помилковість медичних висновків є необґрунтованими, належним чином не мотивовані, безпідставні, а тому апеляційних підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 31 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_2