іменем україни
26 листопада 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В.,Парінової І.К.,
Коротуна В.М.,Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2014 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року,
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя. ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Поділено майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Виділено у приватну власність ОСОБА_6 кухонну витяжку ALPARI AFP-602-3BR вартістю 640 грн, ламінат WINNPOL в упаковці 65 штук (8 упаковок) вартістю 997,1 грн, плиту для вирівнювання підлоги ISOPLAST (21 лист) вартістю 385,98 грн, унітаз КОМПАКТ-ОРИГІНАЛ вартістю 670 грн, мотоцикл марки ДНІПРО - 11, 1995 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 3 652,88 грн, всього на суму 6 345,96 грн.
Виділено у приватну власність ОСОБА_7 металевий гараж вартістю 10 080 грн, що знаходиться на АДРЕСА_1, автомобіль ВАЗ-2107, 2004 року випуску, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 24 007,57 грн, всього на суму 34 087,57 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 13 870,8 грн грошової компенсації різниці вартості часток.
Виділено ОСОБА_7 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, що є у спільній частковій власності ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію вартості 1/4 частки квартири в розмірі 41 008 грн.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_7 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 13 669,33 грн грошової компенсації за належну ОСОБА_7 1/4 частку квартири АДРЕСА_1.
Припинено право власності ОСОБА_7 на 1\4 частку з квартири АДРЕСА_1 з дня отримання ним компенсації за належну йому частку квартирі.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_6 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (норма частини 2 статті 324 ЦПК України).
Положеннями частини 1 статті 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з 17 вересня 1988 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2012 року.
За час шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набуто у власність кухонну витяжку ALPARI AFP - 602-3BR вартістю 640 грн, ламінат WINNPOL в упаковці 65 штук (8 упаковок) вартістю 997,1 грн, плиту для вирівнювання підлоги ISOPLAST (21 лист) вартістю 385,98 грн, унітаз КОМПАКТ-ОРИГІНАЛ вартістю 670 грн, мотоцикл ДНІПРО - 11, 1995 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 3 652,88 грн, металевий гараж вартістю 10 080 грн, що знаходиться на АДРЕСА_1, автомобіль ВАЗ- 2107, 2004 року випуску, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 24 007,57 грн.
Крім того рішенням Сарненського районного суду від 11 лютого 2009 року визнано право спільної часткової власності (по 1/4 частці у праві спільної часткової власності) ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_1 в порядку приватизації державного житлового фонду (а.с. 91-94).
Відповідно до частини 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина 2 статті 60 СК України).
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції щодо поділу майна подружжя, врахував роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, та обґрунтовано вважав, що місцевий суд правильно зважив на інтереси кожного з подружжя та визначив розмір компенсації різниці часток, що підлягає стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6
Відповідно до частин 1, 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Висновком інженерно-технічної експертизи № 30709/1_ПС від 12 вересня 2013 року, складеним ППФ «Експерт-Рівне» встановлено, що виділ 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 неможливий; вартість 1/4 частки від загальної вартості квартири становить 41 008 грн (а.с. 82-90).
Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що стягнення грошової компенсації 1/4 частки у праві спільної часткової власності на зазначену квартиру лише з ОСОБА_6 не відповідає вимогам закону, оскільки положення статті 364 ЦК України підлягають застосуванню при стягненні грошової компенсації з усіх співвласників.
Зважаючи на вартість 1/4 частки у праві спільної часткової власності на цю квартиру, апеляційний суд обґрунтовано стягнув з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 по 13 669,33 грн грошової компенсації.
Посилання ОСОБА_6 на те, що ОСОБА_7 не зареєстрував право власності на 1/4 частку квартири спростовуються ухвалами Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2014 року та 28 березня 2014 року, якими виправлено описку в рішенні Сарненського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2009 року в частині невірного зазначення по-батькові ОСОБА_7 Крім того 31 березня 2009 року було виготовлено технічний паспорт на квартиру з правильним зазначенням по-батькові ОСОБА_7 (а.с. 95).
Доводи ОСОБА_6 про неправильність поділу спільного сумісного майна подружжя є необґрунтованими та фактично зводяться до вимог про встановлення нових обставин та переоцінку судом касаційної інстанції доказів, що є неможливим з огляду на норми частини 1 статті 355 ЦПК України.
Інші наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу якщо оскаржувані судові рішення було ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2014 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді:М.В. Дем'яносов
В.М. Коротун
І.К. Парінова
С.П. Штелик