19 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,
Хопти С.Ф., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю - фірма «Габен», публічне акціонерне товариство агрофірма «Зоря ім. Плютинського» про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року,
У серпні 2012 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «АКПІБ») звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 21 березня 2007 року між ЗАТ АК «Промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «АКПІБ», та ТОВ «Габен» було укладено генеральний кредитний договір № 301/05, а 11 березня 2009 року - кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 34/05-К, який є невід'ємною частиною генерального кредитного договору № 301/05, за яким позичальнику було надано кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії на придбання хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, насіння, хімічних реактивів, сільгосптехніки та інші виробничі потреби. Сторонами неодноразово вносилася зміни у вказані договори, і останніми змінами від 30 листопада 2011 року та від 29 грудня 2011 року було збільшено розмір мультивалютної відновлювальної кредитної лінії до 2 500 000 доларів США, з терміном повернення не пізніше 29 лютого 2012 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами 15 квітня 2010 року з ОСОБА_3 укладено договір поруки № 8/05-П зі змінами, внесеними договором № 1/9 від 25 січня 2011 року, та 25 січня 2011 року з ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 8/34-П. Взяті на себе зобов'язання ні позичальник, ні поручителі не виконують, письмові претензії залишені без належного реагування, внаслідок чого станом на 01 жовтня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 2 715 180 доларів США 72 центи та у розмірі 5 890 грн. 34 коп., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «АКПІБ» суму заборгованості за генеральним кредитним договором № 301/05 від 21 березня 2007 року, укладеним між ЗАТ АК промислово-інвестиційний банк та ТОВ «Габен», із внесеними змінами договором № 2/81 від 23 травня 2008 року, договором № 4/6 від 15 квітня 2010 року, договором № 6/55 від 29 липня 2010 року, договором № 7/5 від 25 січня 2011 року, договором № 8/329 від 30 листопада 2011 року, кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 34/05-К від 11 березня 2009 року із внесеними до нього змінами договором № 3/7 від 15 квітня 2010 року, договором № 5/54 від 29 липня 2010 року, договором № 6/6 від 25 січня 2011 року, договором № 7/330 від 30 листопада 2011 року, договором поруки № 8/05-П від 15 квітня 2010 року, укладеним між ПАТ «АКПІБ» та ОСОБА_3, із внесеними змінами договором № 1/9 від 25 січня 2011 року у розмірі 2 715 180 доларів США 72 центи та у розмірі 5 890 грн. 34 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «АКПІБ» суму заборгованості за генеральним кредитним договором № 301/05 від 21 березня 2007 року, укладеним між ЗАТ АК промислово-інвестиційний банк та ТОВ «Габен», із внесеними змінами договором № 2/81 від 23 травня 2008 року, договором № 4/6 від 15 квітня 2010 року, договором № 6/55 від 29 липня 2010 року, договором № 7/5 від 25 січня 2011 року, договором № 8/329 від 30 листопада 2011 року, кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 34/05-К від 11 березня 2009 року із внесеними до нього змінами договором № 3/7 від 15 квітня 2010 року, договором № 5/54 від 29 липня 2010 року, договором № 6/6 від 25 січня 2011 року, договором № 7/330 від 30 листопада 2011 року, договором поруки № 8/34-П від 25 січня 2011 року, укладеним між ПАТ «АКПІБ» та ОСОБА_4, у розмірі 2 715 180 доларів США 72 центи та у розмірі 5 890 грн. 34 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню з поручителів.
З таким висновком судів повністю погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судові рішення у повній мірі не відповідають.
Судом установлено, що 21 березня 2007 року між ЗАТ АК промислово-інвестиційний банк (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та ТОВ-фірма «Габен» було укладено генеральний кредитний договір № 301/05 про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у межах суми, яка не може перевищувати 1 760 000 доларів США, шляхом укладення окремих кредитних договорів про відкриття мультивалютних кредитних ліній терміном до одного року, які не можуть перевищувати ліміт генерального договору (а. с. 6-8 т. 1).
11 березня 2009 року між цими ж сторонами укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 34/05-К, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ТОВ-фірма «Габен» кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 11 млн. грн. на придбання хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, насіння, хімічних реактивів, сільгосптехніки та на інші виробничі потреби (а. с. 19-22 т. 1).
Сторонами неодноразово вносилися зміни у генеральний кредитний договір від 21 березня 2007 року та кредитний договір про відкриття кредитної лінії від 11 березня 2009 року, та останніми змінами від 30 листопада 2011 року (а. с. 16-17, 30-31 т. 1) та від 29 грудня 2011 року (а. с. 12-13, 18-19 т. 2) сторони досягли згоди про збільшення ліміту мультивалютної відновлювальної кредитної лінії до 2 500 000 доларів США, з терміном остаточного повернення не пізніше 29 лютого 2012 року.
Відповідно до умов цих договорів банк зобов'язався видати кредитні кошти у сумі 2 500 000 доларів США у рамках кредитної лінії одним траншем на строк до 29 лютого 2012 року. При цьому сторонами визначено, що ліміт мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з 29 грудня 2011 року встановлюється у сумі 1 667 000 доларів США, з 01 лютого 2012 року - у сумі 834 тис. доларів США, а з 01 березня 2012 року у сумі 0,00 доларів США.
У забезпечення виконання позичальником зобов'язань по кредитних договорах, між ПАТ «АКПІБ» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 8/05-П від 15 квітня 2010 року (а. с. 33 т. 1) зі змінами, внесеними договором № 1/9 від 25 січня 2011 року (а. с. 212 т. 1), відповідно до умов якого поручитель у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами по сплаті кредитору заборгованості по наданому кредиту у розмірі 2 500 000 доларів США, процентів, нарахованих за користування кредитом (у тому числі, у разі прострочення виконання зобов'язання по поверненню кредиту, процентів за неправомірне користування кредитом), неустойки та збитків завданих кредиторові, зобов'язався нести солідарну відповідальність за кредитними зобов'язаннями основного боржника.
25 січня 2011 року між ПАТ «АКПІБ» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено аналогічного змісту договір поруки № 8/34-П (а. с. 35-36 т. 1).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
У п. 5.2 договору поруки № 8/34-П від 25 січня 2011 року зазначено, що всі зміни і доповнення до цього договору приймаються за взаємною згодою сторін і укладаються у простій письмовій формі (а. с. 35-36 т. 1).
Суди, задовольняючи частково позов, виходили з того, що зі змісту кредитного договору, договорів про внесення до нього змін не убачається збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки дані зміни не впливали на сукупну вартість кредитного матеріалу.
Проте у договорі про внесення змін № 8/329 від 30 листопада 2011 року позивач та позичальник у п. 2 передбачили, що п. 2.2 Генерального кредитного договору викладають у новій редакції: «дата остаточного повернення всіх отриманих у межах кредитної лінії сум кредиту: у перший рік фінансування - 29 лютого 2012 року; у другий рік фінансування - 29 грудня 2012 року» (а. с. 30 т. 1). Так як у договорі про внесення змін № 7/5 від 25 січня 2011 року (на дату укладення договору поруки) пункт 2.2 існував в іншій редакції: «дата остаточного повернення всіх отриманих у межах кредитної лінії сум кредиту: у перший рік фінансування - 29 грудня 2011 року; у другий рік фінансування - 28 грудня 2012 року» (а. с. 27 т. 1).
Також п. 3.3 у договорі про внесення змін № 8/329 від 30 листопада 2011року передбачена сплата комісій у розмірі 3 тис. грн. та 1 тис. грн., чого не було у попередній редакції п.3.1 Генерального кредитного договору № 301/05 від 21 березня 2007 року (у редакції договору про внесення змін № 7/5 від 25 січня 2011 року).
У матеріалах справи договорів про внесення відповідних змін до договору поруки № 8/34-П від 25 січня 2011 року немає.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 відповідно до частини першої статті 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Тобто, суди на вказані норми матеріального права та обставини справи уваги не звернули та дійшли передчасного висновку про солідарне стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4.
Касаційна скарга ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, у частині оскарження судових рішень щодо позовних вимог ПАТ «АКПІБ» до ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, так як останній судові рішення не оскаржує, повноважень представляти його інтереси ОСОБА_4 суду не надані.
Таким чином суди у порушення вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України не врахували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення у частині стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_4 підлягають скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року у частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 скасувати, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко