Вищий спеціалізований суд україни
з розгляду цивільних і кримінальних справ
19 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,
Іваненко Ю.Г., Писаної Т.О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» до ОСОБА_4 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 15 липня 2014 року,
У липні 2012 року Приватне акціонерне товариство «Просто страхування» (далі - ПАТ «Просто страхування») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказував про те, що 30 липня 2009 року сталося залиття квартири № 4 ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 в результаті прориву гумового шлангу в квартирі АДРЕСА_1, що належить відповідачу, внаслідок чого завдано шкоди ОСОБА_5
Також позивач зазначав, що на момент залиття, квартира АДРЕСА_2 була застрахована ПАТ «Просто страхування» та страхувальнику ОСОБА_5 згідно із платіжним дорученням від 17 вересня 2009 року виплачено страхове відшкодування в розмірі 9 295 грн, а тому ПАТ «Просто страхування» просило стягнути з ОСОБА_4 суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 липня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Просто страхування» 9 295 грн виплаченого страхового відшкодування та 214 грн 60 коп. судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідач в порядку регресу повинен відшкодувати ПАТ «Просто страхування» суму виплаченого страхового відшкодування.
Однак погодитися з таким висновком судів не можна, виходячи з наступного.
Судами правильно встановлено, що ОСОБА_5, який уклав договір добровільного страхування майна та відповідальності від 22 липня 2009 року, позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 9 295 грн.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).
Тобто, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК), а також ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
Однак вирішуючи спір, суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин та не звернув уваги, що в даному випадку до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, який отримав страхове відшкодування, мав до особи, відповідальної за завдані збитки, то вбачається, що до ПАТ «Просто Страхування» перейшло право вимоги у порядку суброгації та помилково вказав про те, що таке право позивача ґрунтується на регресі та до даних правовідносин поряд із ст. 993 ЦК України неправильно застосував також ст. 1191 ЦК України, положення яких є взаємовиключними.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що судом першої інстанції застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 15 липня 2014 року скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» 9 295 грн на відшкодування заподіяної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» судовий збір у розмірі 214 грн 60 коп.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: Є.П. Євграфова
В.І. Журавель
Ю.Г. Іваненко
Т.О. Писана