Ухвалаіменем україни
19 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Парінової І.К., Коротуна В.М., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: Кам'янопотоківська сільська рада Кременчуцького району, державна інспекція сільського господарства у Полтавській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2014 року,
У вересні 2013 року року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, у якому просили зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,011313 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить їм на праві власності шляхом перенесення паркану з території їх садиби № 96 та знесення навісів літери «Жн» та літери «Дн» та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 230 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 950 грн.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2014 року, позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0113 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, шляхом перенесення з території земельної ділянки вказаної садиби № 96 паркану та знесення навісів, що позначені літерами «Жн» та «Дн» на схематичному плані земельної ділянки у технічному паспорті на садибний житловий будинок АДРЕСА_2, виготовленого 20 березня 2013 року комунальним підприємством «Кременчуцьке МБТІ Полтавської обласної ради». Стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивачів судові витрати в розмірі 1 179 грн 40 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування заподіяних збитків, тощо.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, правильно виходив з того, що власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпоряження своїм майном, а тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту ділянку позивачів.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, отже колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
І.К. Парінова В.М. КоротунС.П. Штелик