26 листопада 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Ступак О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2014 року,
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 09 жовтня 1993 року вона перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі. 25 липня 2011 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси шлюб між нею та ОСОБА_5 було розірвано.
Під час шлюбу, 01 серпня 2006 року відповідач приватизував квартиру АДРЕСА_1.
Вказуючи, що зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя, позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частину цієї квартири.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2014 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину вказаної квартири. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2014 року, рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову було відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження апеляційного суду і при їх дослідженні та встановленні судом дотримані норми процесуального та матеріального права.
Суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що спірна квартира не є спільною сумісною власністю подружжя.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.
Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
В.М. Коротун М.В. Дем'яносов О.В. Ступак