13 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гвоздика П.О., Євграфової Є.П., Журавель В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2013 року,
У вересні 2010 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором від 25 травня 2007 року в розмірі 80 730, 27 доларів США. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за вищевказаним кредитним договором, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, шляхом надання ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» права продажу предмета іпотеки будь-якій третій особі та отримання будь-яких документів, необхідних для продажу предмета іпотеки. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 1 820 грн судових витрат, а в решті вимог позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. ст. 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Іпотекодержатель має право звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду в установленому законом порядку.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_5 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, в результаті чого існує заборгованість перед позивачем, тому іпотекодержатель ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 2 ст. 338 ЦПК України підстави для скасування судових рішень.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
П.О. Гвоздик
Є.П. Євграфова
В.І. Журавель