Ухвала
іменем україни
6 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_5.,
суддів ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
при секретарі ОСОБА_8.,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12012190180000104 за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
Житомирської області, проживаючого АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_9.,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_1,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_3 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 29 травня 2014 року щодо ОСОБА_1,
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3 ставить питання про скасування постановлених ОСОБА_1 судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції через неправильне застосування кримінального закону при кваліфікації дій засудженого, незаконність ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, оскільки фактичні обставини справи не оскаржувалися, а йшлося про саме неправильну кваліфікацію дій винного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_3 і засудженого ОСОБА_1 на підтримку поданої касаційної скарги, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу і просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29 травня 2014 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 повернуто скаржнику з підстав, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 12 квітня 2009 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, на території готельно-розважального комплексу «Айвенго», який знаходиться на вул. Зеленій, 53 в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, незаконно заволодів автомобілем «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1, який належав ОСОБА_4, чим завдав потерпілому значну матеріальну шкоду на суму 116427,08 грн. Заволодіння цим транспортним засобом вчинене з метою обернення на свою користь під приводом подальшого обміну вказаного автомобіля на інший - «Тойота Кемрі».
Відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
За змістом ст. 424 КПК України, касаційне провадження забезпечує право особи на оскарження судового рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку.
Як убачається з доданих копій судових рішень, вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2014 року в апеляційній інстанції не переглядався, а тому вирок суду першої інстанції не може бути предметом касаційного розгляду.
Разом з тим, як убачається з матеріалів провадження, обвинуваченим ОСОБА_1 на вказаний вирок було подано апеляційну скаргу, в якій не оспорювалися фактичні обставини справи, однак ставилося питання про зміну вироку в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій винного.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2014 року повернуто йому з посиланням, що вона подана особою, яка не має права її подавати.
Проте, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 393 КПК України, крім інших, апеляційну скаргу мають право подати обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо суб'єкта апеляційного оскарження та передчасного рішення про повернення апеляційної скарги з мотивів неможливості оскаржувати вирок з підстав неправильного застосування кримінального закону при розгляді справи у порядку, перебаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому рішення апеляційного суду не можна визнати законним.
Враховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
При новому апеляційному розгляді, суду необхідно звернути увагу на точні вимоги Кримінального процесуального кодексу України та постановити законне рішення.
Керуючись ст. ст. 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 29 травня 2014 року, якою обвинуваченому повернуто апеляційну скаргу на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1, - скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7