Ухвала
іменем україни
9 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_4.,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
при секретарі ОСОБА_7.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013170380001263 за обвинуваченням
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Одеса, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8
засудженого ОСОБА_1,
за касаційною скаргою засудженого на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 лютого 2014 року,
як убачається зі змісту касаційної скарги засуджений ставить питання про зміну судових рішень, перекваліфікацію його дій з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України та за цим законом призначити покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі. Наголошує, що вчинив таємне викрадення чужого майна, оскільки вимог продавця повернути ноутбук не чув. Просить врахувати визнання ним вини за ч. 2 ст. 185 КК України, щире каяття, стан здоров'я та думку потерпілої, яка не має претензій та просить суворо не карати. Вважає, що під час досудового та судового слідства через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону не встановлено дійсні обставини справи. Повідомляє, що вказані порушення вимог закону залишилися поза увагою судів, а тому їх рішення є незаконними.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку доводів, викладених у касаційній скарзі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 листопада 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27 лютого 2014 року вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 18 квітня 2013 року в період часу з 14 до 15 години, перебуваючи у приміщенні магазину № НОМЕР_1 ТОВ «Промтоварний ринок», який розташований за адресою: Одеська область Овідіопольський район смт. Авангард, вул. Базова, 20, повторно відкрито викрав планшет «Аррle», чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 5000 грн.
Як убачається з кримінального провадження, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за викладених у вироку обставин, доведено об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, належним чином досліджені судом, є допустимими.
Зокрема, висновки про винуватість ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, суд першої інстанції обґрунтував дослідивши і проаналізувавши показання засудженого, який не заперечував, що викрав ноутбук, коли продавець відволіклася, тікав і залишив викрадене на асфальті; потерпілої ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 викрав планшет, а після того, як вона вибігла із магазину і стала кричати щоб його затримали, він залишив ноутбук, але був затриманий стороннім чоловіком; свідка ОСОБА_3, яка повідомила, що бачила, як ОСОБА_1 тікає з планшетом від магазину, а потерпіла просить про допомогу, після чого засуджений залишив викрадене на асфальті та був затриманий. Також суд дослідив протокол огляду місця події.
Суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Дії винного правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Твердження засудженого про таємне викрадення чужого майна, порушення права на захист, застосування недозволених методів ведення слідства, належним чином перевірені судами першої та апеляційної інстанцій та визнані такими, що суперечать сукупності досліджених у судовому засіданні доказів.
Доводи апеляційної скарги засудженого, які аналогічні доводам касаційної скарги, належно перевірені апеляційним судом, на них надано докладні відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. З ухвалою апеляційної інстанції погоджується колегія суддів касаційного суду.
Правильно, з урахуванням вимог ст. 65 КК України, суд призначив ОСОБА_1 покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, врахувавши усі обставини вчинених ним дій та відомості, які характеризують його особу.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів не вбачає, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 434, 436, КПК України, колегія суддів
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 лютого 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6