"06" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/36208/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Білуги С.В.,
Стародуба О.П., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим про стягнення недоотриманої суми допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року, -
встановив:
У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим незаконними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату з 1 листопада 2009 року державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим щодо перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_4 з 1 листопада 2009 року відповідно до статтей 50, 54, 67 Закону № 796-XII. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми пенсії по інвалідності ОСОБА_4 з 1 листопада 2009 року відповідно до статтей 50, 54, 67 Закону № 796-XII.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_4 пенсії (основної і додаткової) як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи за період з 3 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року неправомірними. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 пенсію (основну і додаткову) як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи за період з 3 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року відповідно до статтей 49, 50, частини 4 статті 54, статті 67 Закону № 796-XII. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року та залишити в силі постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що позивач ОСОБА_4 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 вказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктами 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI до Закону № 796-ХІІ, зокрема, до статей 50, 54, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 щодо неконституційності підпунктів 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» вказані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали.
У 2009 році положення статтей 50, 54 Закону № 796-ХІІ зупинено чи змінено не було.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди дійшли вірного висновку про те, що при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають положення саме статей 50, 54 Закону № 796-XII, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, якими керувався відповідач, оскільки такі істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
З положень статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що за основу нарахування розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
З огляду на викладене, правильними є висновки судів щодо неприйняття в даному випадку положень частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІV, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ.
Згідно частини 3 статті 67 Закону № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 має право на отримання державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, і обґрунтовано зобов'язав відповідача виплатити їх з 1 листопада 2009 року, тобто у межах вимог позивача.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим зобов'язане провести перерахунок та виплату позивачеві державної пенсії як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язане з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії в розмірі 75%, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, за період з 3 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з рішенням суду апеляційної інстанції щодо визначення періоду застосування захисту прав позивача, оскільки апеляційний суд вийшов за межі власних повноважень, задовольнивши частину позовних вимог, що не були заявлені позивачем і не розглядалися судом першої інстанції.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо обмеження строку виплати пенсій кінцевою датою - 31 грудня 2009 року.
Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (стаття 1 Закону № 1058-ІV).
Отже, законом не встановлюється ні строковість, ні обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року - скасувати.
Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим про стягнення недоотриманої суми допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Білуга С.В.
Стародуб О.П.