03 листопада 2014 року м. Київ К/9991/90098/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Лосєва А.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової адміністрації у Приморському районі м.Одеси
на постанову Одеського окружного адміністративному суду від 31.05.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011
у справі №2а-6414/10/1570
за позовом Державної податкової адміністрації у Приморському районі м.Одеси
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання-ДЮК»
про стягнення суми, -
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Творче об?єднання - ДЮК» на користь Державного бюджету заборгованість по земельному податку та пені в розмірі 111143,55 грн. В іншій частині позову відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідача, за даними облікової картки, станом на 31.12.2010 утворилась заборгованість по сплаті самостійно узгоджених зобов?язань з податку на землю в сумі 200315,29 грн., у т.ч. за період липень-грудень 2010 року в сумі 147230,74 грн., за попередні періоди 1098,72 грн., пеня 51985,83 грн., що стало підставою для звернення податкового органу з позовом про її стягнення. Зазначені обставини визнаються сторонами.
28.01.2011 у зв?язку з допущеними помилками при розрахунку податкових зобов??язань з земельного податку за 2009-2010 роки відповідачем були надіслані податковому органу уточнені розрахунки земельного податку, якими податкові зобов?язання відповідних періодів зменшено на загальну суму 89171,74 грн. Зазначені уточнюючі розрахунки були прийняті контролюючим органом, однак при розрахунку суми існуючої у відповідача заборгованості по сплаті самостійно узгоджених зобов?язань з земельного податку не враховані.
За підтвердження факту зменшення платником самостійно нарахованих зобов?язань з земельного податку, шляхом подання уточнюючих розрахунків в межах строків встановлених ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та відсутності заперечень контролюючого органу щодо їх прийняття, судова колегія погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про наявність підстав лише для часткового задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Приморському районі м.Одеси відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративному суду від 31.05.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді А.М.Лосєв
Н.Г.Пилипчук