24 листопада 2014 року м. Київ В/800/4982/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Цуркана М.І. (головуючий);
Гончар Л.Я.;
Єрьоміна А.В.; Калашнікової О.В.;
Кравцова О.В.,
здійснивши розгляд заяви Публічного акціонерного товариства «Фінанс Банк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_15 до державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць Олени Георгіївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування рішення та визнання протиправною бездіяльності,
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 листопада 2014 року, цей позов задоволено.
Визнано неправомірними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломієць О.Г. щодо відмови позивачу у державній реєстрації права власності на виробничий корпус літера «А», загальною площею 3863,5 кв. метра, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язано реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві провести державну реєстрацію права власності на відповідний об'єкт нерухомості за позивачем.
ПАТ «Фінанс Банк» подав заяву про перегляд Верховним Судом України рішення касаційного суду.
Як на підставу здійснення перегляду, заявник посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України положень статті 5 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» (Закон № 1952-IV) та статті 39 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-IV «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон № 3038-IV).
Зокрема, стверджує, що касаційний суд по-різному застосував вимоги наведених Законів щодо обов'язкового введення в експлуатацію об'єкта нерухомості перед державною реєстрацією права власності на цей об'єкт.
На підтвердження своїх доводів заявником додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України: від 9 квітня 2014 року у справі за позовом Хмельницької міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, треті особи: ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартер сервіс», міське комунальне підприємство «Ранковий», за участю прокуратури м. Хмельницького, про визнання незаконними та скасування реєстрації Декларації та реєстрації права власності; від 12 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії; від 13 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_12 до Реєстраційної служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними щодо відмови зареєструвати право власності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії; від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_13 до Реєстраційної служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, треті особи - ОСОБА_14, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, про скасування рішення.
У наведених рішеннях, на думку заявника, касаційний суд по-іншому, ніж у оскаржуваній ухвалі, застосував норми матеріального права.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи щодо наявності підстав для допуску справи до перегляду Верховним Судом України.
Частиною другою статті 5 Закону № 1952-IV встановлено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону № 3038-IV зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Як вбачається зі змісту ухвали, про перегляд якої йдеться, касаційний суд не прийняв до уваги доводи ПАТ «Фінанс Банк» про незаконність реєстрації права власності на об'єкт нерухомості без введення його в експлуатацію після реконструкції. Зазначений висновок суд зробив з того, що державний реєстратор виконував рішення суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.
У той же час в ухвалі від 12 червня 2014 року, доданій заявником на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права, Вищий адміністративний суд дійшов протилежних висновків про законність відмови у державній реєстрації. Зокрема зазначив, що погоджується з висновком судів передніх інстанцій про те, що наявність рішення суду, яким визнано право спільної сумісної власності позивачів на об'єкт нерухомого майна, не виключає передбачений законом обов'язок щодо прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України таке неоднакове застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є підставою для допуску справи до перегляду Верховних Судом України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Допустити до провадження у Верховному Суді України справу за позовом ОСОБА_15 до державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць Олени Георгіївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування рішення та визнання протиправною бездіяльності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.І.Цуркан
Л.Я.Гончар
А.В.Єрьомін
О.В.Калашнікова
О.В.Кравцов