12 листопада 2014 року м. Київ К/800/50726/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_4 до Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі - Дударківська сільська рада) та її Виконавчого комітету, Голови Дударківської сільської ради Гуральника Миколи Григоровича про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, -
У червні 2010 року ОСОБА_4 пред'явила у суді указаний позов, в якому, з урахуванням неодноразових доповнень та уточнень, просила визнати протиправним і скасувати, як незаконне, розпорядження Голови Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 3 від 12 січня 2010 року про звільнення її з роботи з посади спеціаліста з призначення субсидій Дударківської сільської ради за прогул 4 січня 2010 року, поновити її на посаді, із стягненням заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги послалася на те, що за розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бориспільська райдержадміністрація) від 14 грудня 2009 року № 3676 "Про перенесення робочих днів у 2010 році", прийнятим на виконання відповідних розпоряджень Кабінету Міністрів України та Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська облдержадміністрація), робочий день 4 січня 2010 року був вихідним, а оскільки Голова Дударківської сільської ради будь-яких рішень про роботу у цей день не приймав, то вважала, що він є вихідним і для працівників їхньої установи.
Просила позовні вимоги задовольнити.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останньою постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідачі своїм правом, як сторони у справі, не скористалися та заперечень на касаційну скаргу не подали.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивача правомірно та у спосіб, передбачений діючим законодавством, звільнено із займаної посади на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, у зв'язку з відсутністю на роботі 4 січня 2010 року без поважних причин.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, оскільки він ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України, у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 працювала у Виконавчому комітеті Дударківської сільської ради на різних посадах, починаючи з 1 лютого 1996 року. Цього ж дня вона прийняла присягу державного службовця, а 15 листопада 2002 року - присягу посадової особи місцевого самоврядування. Розпорядженням Голови Дударківської сільської ради № 3 від 12 січня 2010 року її звільнено з посади спеціаліста з призначення субсидій Дударківсьої сільської ради, на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, у зв'язку із прогулом, що мав місце 4 січня 2010 року.
ОСОБА_4 не заперечує факту своєї відсутності на роботі 4 січня 2010 року та зазначає, що, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009 року № 1412-р "Про перенесення робочих днів у 2010 році" Київська облдержадміністрація та Бориспільська райдержадміністрація робочі дні 4, 5, 6 та 8 січня 2010 року перенесли на інші дні, то вона також вважала 4 січня 2010 року вихідним. Пізніше ж дізналася, що цей день у сільській раді був робочим. У зв'язку з цим, 12 січня 2010 року її звільнено з роботи за прогул саме 4 січня 2010 року.
Указаним розпорядженням Уряду України робочі дні 4, 5, 6 та 8 січня 2010 року було рекомендовано перенести на інші дні року. Київська облдержадміністрація розпорядженням від 4 грудня 2009 року за № 1082 та Бориспільська райдержадміністрація розпорядженням від 14 грудня 2009 року № 3676 перенесли ці робочі дні на інші.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 11, частиною третьою статті 12, частиною четвертою статті 42 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради; до його повноважень належить, зокрема, внесення на розгляд ради пропозицій щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів; керівництво апаратом ради та її виконавчим комітетом.
Виходячи з наведених положень, розпорядження органу виконавчої влади не є обов'язковими для органів місцевого самоврядування, а носять лише рекомендаційний характер, що саме і відображено у пункті 3 зазначеного розпорядження Бориспільської райдержадміністрації, за яким виконкомам сільських рад було рекомендовано самостійно організувати роботу у святкові і неробочі дні та затвердити відповідні графіки.
Тож суди, зважаючи на рекомендаційний характер цього розпорядження, дійшли обґрунтованого висновку, що прийняття рішення щодо режиму та графіку роботи конкретної установи чи організації у святкові дні залишається за її керівником.
Розпорядженням же Голови Дударківської сільської ради Гуральника М.Г., на інші дні року були перенесені лише 6 та 8 січня 2010 року. 4 та 5 січня 2010 року, у зв'язку з виробничою необхідністю були робочими днями для усіх працівників Виконавчого комітету. Втім, ОСОБА_4 4 січня 2010 року на роботі не була, що знайшло своє відображення у відповідному акті.
За матеріалами справи, у Виконавчому комітеті Дударківської сільської ради діють Правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені Головою сільської ради (а.с. 30-36, т. 1; далі - Правила), якими визначені, зокрема, порядок прийняття на роботу та звільнення працівників, їх права та обов'язки, порядок заохочення та відповідальність за порушення трудової дисципліни, режим і графік роботи установи. Згідно з цими Правилами, за порушення трудової дисципліни до працівників можуть застосовуватися такі заходи стягнення, як догана і звільнення. Звільнення, як дисциплінарне стягнення, застосовується, зокрема, у випадку прогулу, у зв'язку з чим у порушника відбираються пояснення.
Позивач же, на відміну від інших працівників Виконавчого комітету, від ознайомлення із цими Правилами у січні 2009 року відмовилася (а.с. 36). Відмовилася вона і від надання будь-яких пояснень щодо відсутності на роботі 4 січня 2010 року, про що також було складено акт.
З огляду на те, що розпорядження Бориспільської райдержадміністрації, на яке позивач послалася як на обов'язкове, носить для керівників органів місцевого самоврядування лише інформаційний та рекомендаційний характер і не може застосовуватися працівниками цих органів на власний розсуд, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач була відсутня на роботі 4 січня 2010 року без поважних причин, а, отже, здійснила прогул. Тож, розпорядження № 3 від 12 січня 2010 року про її звільнення на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України прийняте відповідно до закону та в межах повноважень Голови сільської ради.
Наведені ж у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів, а тому правового значення не мають та правильності висновків судів не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф. Весельська
В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко