04 листопада 2014 року м. Київ К/800/2241/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у справі за позовом Цюрупинського РВ УМВС України в Херсонській області до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про скасування вимоги,
Цюрупинський районний відділ УМВС України в Херсонській області (далі - РВ УМВС) звернувся із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування вимог від 03.02.2012 року №44-16/277.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу від 03 лютого 2012 року № 44-16/277.
В касаційній скарзі, що надійшла до Вищого адміністративного суду України ДФІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та переглядаючи матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 14 листопада 2011 року № 90, від 14 жовтня 2011 року № 70, від 05 грудня 2011 року № 95 ДФІ проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності в Цюрупинському районному відділі управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області за період з 01 грудня 2009 року по 01 жовтня 2011 року.
Ревізією встановлено порушення позивачем вимог п.2 Інструкції про порядок обчислення вислуги років (періодів роботи, навчання) для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС від 28.10.2008 року № 557, включено до стажу служби періодів навчання в цивільних вищих навчальних закладах (до служби в армії), що призвело до зайвого нарахування та виплати надбавки за вислугу років на загальну суму 3499,38грн. та відповідного перерахування внесків до фондів на загальну суму 1384,11грн.
За результатами ревізії складено Акт від 10 січня 2012 року № 44-30/2 та 03.02.2012 року на адресу позивача направлено вимогу про усунення порушень № 45-16/160, відповідно до якої зобов'язано за рахунок винних осіб шляхом подання цивільного позову вжити заходів щодо відшкодування зайвих виплат грошового утримання в сумі 3 499,38 грн. та провести коригування нарахувань до пенсійного фонду, а в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному нарахуванні коштів у сумі 4 883,49 грн. шкоду, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.
За змістом п. 1, 7, 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» № 2939-XII контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п.п. 3.1.12 п. 3.1 Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 9 січня 2001 року № 111 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 січня 2001 року за № 37/5228; чинного на час виникнення спірних відносин), управління, відповідно до покладених на нього завдань, а також через підпорядковані йому контрольно-ревізійні підрозділи, має право, зокрема, звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Отже органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Наведене дає підстави для висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимоги про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути кошти на відшкодування виявлених у ході перевірки збитків.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Оскаржувані вимоги ДФІ вказують на необхідність стягнення в порядку та розмірах, встановлених законом, зайво сплачених коштів з осіб, які отримали їх безпідставно, а у іншому випадку відшкодування шкоди за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо необґрунтованості оскаржуваної вимоги КРУ.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 21-63а14.
Касаційна скарга не дає підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні адміністративного спору та не може бути підставою для їх скасування.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року - без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець