Провадження № 22ц/790/7339/14 Головуючий 1 інстанції: Шрамко Л.Л.
Справа № 642/6190/14-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.
Категорія: спадкові
05 листопада 2014 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого судді - Пшенічної Л.В.
суддів колегії - Хорошевського О.М., Івах А.П.
за участю секретаря - Курносової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2014 року
за позовом ОСОБА_3 до Другої Харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, визнання заповіту дійсним, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила визначити їй строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 та визнати складений заповіт від 14 травня 1997 року за реєстровим номером 2-2782 дійсним, просила винати право на вказаний заповіт.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала доказів, що є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 та вона зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після його смерті.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилається на те, що суд першої інстанції не вирішив спір по скарзі щодо неправомірності дій нотаріуса та не витребував у нотаріуса останній заповіт ОСОБА_5 Вказаний довід судовою колегією не приймається до уваги, оскільки зі скаргою на дії нотаріуса ОСОБА_3 не зверталася, питання щодо недійсності останнього заповіту та свідоцтва про права власності на ім'я ОСОБА_4 не ставилося.
Довід апеляційної скарги стосовно того, що суд вийшов за межі позовних вимог позивача не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки позивач просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини та визнати заповіт від 14.05.1997 року дійсним, то суд першої інстанції вирішив справу в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. ст.. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивачем не надано доказів, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 Заповіт, який був укладений померлим на її ім'я, скасовано наступних заповітом, згідно якого спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його дружина ОСОБА_4
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів свій позов.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді колегії