Провадження № 22-ц/790/6781/14
Справа № 646/2438/14-ц Головуючий 1-інстанції - Міндарьова М.Ю.
Категорія - стягнення Доповідач - Зазулинська Т.П.
12 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.
- КАРІМОВОЇ Л.В.
за участю секретаря - Пруднікової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13 травня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за несплату аліментів в розмірі 240558,64 грн., а на користь держави 2405,59 грн. судового збору.
Ухвалою цього ж суду від 04.08.2014 у задоволенні заяви відповідача про перегляд цього заочного рішення відмовлено.
В апеляяційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення від 13.05.2014 року і ухвалити нове рішення.
В обгрунутвання скарги посилається на те, що не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, оскільки перебував у відрядженні.
Вказує, що суд задовольнив позов, користуючись лише розрахунками ОСОБА_4, виходячи при цьому також з того, що він не має інших утриманців, у той час як, крім сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого стягнуті аліменти на користь ОСОБА_4, має сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 і дочку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Крім того, заборгованість по аліментам перед позивачкою була ним погашена з моменту повідомлення Червонозаводським ВДВС ХМУЮ про її наявність, у тому числі і за рахунок кредитних коштів.
Заслухавши доповідь судді; пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи скарги і матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 25.07.2001 року з ОСОБА_3 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_4. на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розімірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 18.07.2001 року до повноліття дитини.
На підставі вказаного рішення Орджонікідзевським районним судом міста Харкова 25.07.2001 року був виданий виконавчий лист № 2-5016, який перебував на виконанні Орджонікідзевського, Червонозаводського і Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ.
Свої зобов'язання по сплаті аліментів за виконавчим листом з січня 2006 року відповідач виконував неналежним чином, допустивши прострочення чергових платежів, та сплачуючи поточні щомісячні платежі не у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального і сімейного стану платника аліментів.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за вищевказаним виконавчим листом, проведеного державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Бондар О.М.. розмір заборгованості за період з 01.01.2006 по 01.01.2008 року становив 5346,90 грн.
При цьому з розрахунку заборгованості убачається, що за вказаний період відповідачем було сплачено по 100,00 грн. тільки у серпні, жовтні 2006 року, січні, березні, квітні, червні, серпні, листопаді і грудні 2007 року, а в інші місяці аліменти не сплачувались. ( а.с.11)
Згідно розрахунку державного виконавця Червонозаводського ВДВС ХМУЮ, Лобко В.С. заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів за період з лютого 2008 року по березень 2011 року склала 11795,04 грн. Всього заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів склала 17142,04 грн і була остаточна погашена ним у липні 2013 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач був обізнаний про наявність заборгованості, державний виконавець Червонозаводського ВДВС неодноразово надсилав йому вимогу щодо погашення заборгованості, попереджав про кримінальну відповідальність за ст.164 КК України, постановою від 09.02.2011 року наклав арешт на майно боржника. Заборгованість зі сплати аліментів відповідач почав погашати частковими платежами саме після накладення арешту на належний йому будинок.
Вказані висновки суду підтверджуються матеріалами справи і не спростовуються доводами апеляційної скарги.
З розрахунком неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, наведеним у позовній заяві ОСОБА_4 в розмірі 240 558, 64 грн. суд першої інстанції погодився.
Судова колегія також вважає, що вказані розрахунки відповідають вимогам закону і обставинам справи, оскільки позивачем за основу приймались розмір заборгованості по аліментам за кожен місяць окремо, кількість днів прострочення та розмір неустойки визначася з урахуванням часу погашення цієї заборгованості.
Відповідачем в апеляційній скарзі вказані розрахунки не спростовані. Посилання на неврахування платежів, які здійснювались ним поштовими переказами спростовуються розрахунком державного виконавця Комінтернівського ВДВС та копіями електронних переказів.
Проте, судова колегія не може погодитись з рішенням про повне задоволення позовних вимог, оскільки визначаючи розмір неустойки, що підлягав стягненню, суд мав виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності, визначених п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України, а також врахувати майновий і сімейний стан платника аліментів.
Як вказує відповідач в апеляційній скарзі та убачається зі свідоцтв про народження відповідач є батьком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.155), що позивачем не заперечується.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 27 грудня 2013 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8 на час його навчання, але не більше ніж до 23-х років в розмірі 700,00 грн. щомісячно, починаючи з 29 листопада 2013 року. ( а.с.144)
Заробітна плата ОСОБА_3 за період з червня по грудень 2013 року становила 1160,00 грн. на місяць (а.с.156).
Проте обставини щодо сімейного і майнового стану відповідача не з"ясовувались судом і не були враховані при визначенні розміру неустойки до стягнення з нього.
Неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.
При цьому судова колегія, з урахуванням наведених обставин справи , майнового та сімейного стану відповідача, виходячи з засад розумності та справедливості вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що підлягає стягненню з відповідача до 70000,00 грн.
Відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України у дохід держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог - 700,00 грн.
Керуючись ст.ст.303,304, п.3 ч.1 ст.307, п.1ч.1 ст.309, ст.ст.313,314,316,317,319,324 ЦПК України судова колегія , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13 травня 2014 року змінити. Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що мешкає за адресою : АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_3. виданий Красноградським РВ УМВС України в Харківській області 21.10 1997 року, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2, неуйстойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 70000,00 (сімдесят тисяч) грн., а у дохід держави - 700,00 ( сімсот) грн. судового збору.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набарання ним законної сили. безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя - (підпис)
Судді колегії - (підписи)
Копія вірна. Суддя -