13 листопада 2014 р. Справа № 876/14599/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 р. по справі за позовом Приватного підприємства "Промелектромонтаж" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
29.05.2013 року позивач - Приватне підприємство "Промелектромонтаж" звернулося до суду із позовом до відповідача - Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що податковим органом проводилася документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість, по взаємовідносинах з ТОВ "Реон" і ТОВ "Арт-Центр "Калаф", а також правомірності відображення у складі витрат та доходів сум по операціях із зазначеними контрагентами за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р.
Результати перевірки відображені в Акті від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві донараховано податок на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ "Арт-Центр "Калаф" у сумі 119270,00 грн. та донараховано податок на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Арт-Центр "Калаф" у сумі 95416,00 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945, у відповідності до яких загальна сума донарахованих грошових зобов'язань та фінансових санкцій становить 268358,00 грн.
Однак, позивач не погоджується з висновками відповідача про те, що перевіркою не встановлено факту надання послуг від продавця до покупця згідно укладених Договорів підряду від 01.11.2010 року за № 011110 та за № 011111, у зв'язку з відсутністю в ТОВ "Арт-Центр "Калаф" технічних та трудових ресурсів для фактичного здійснення господарських операцій, що є предметом укладених Договорів між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф".
Позивач наголошує на тому, що відповідно до висновків та матеріалів податкових перевірок, а саме: податкової ревізії позивача, що проводилася у 2011 році за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. та перевіркою проведеною у 2013 році за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р., відповідачем жодним чином не ставилася під сумнів неналежність (та) чи неповнота оформлення первинних бухгалтерських (та) чи податкових документів, складених у підтвердження виконання господарських операцій по Договорам підряду, укладеним між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф". А відтак прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945 підлягають скасуванню.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 р. позов Приватного підприємства "Промелектромонтаж" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем були укладені з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" Договори підряду від 01.11.2010 року за № 011110 та за № 011111, предметом яких, є виконання будівельних робіт по влаштуванню загально будівельних робіт на будівництві супермаркету м. Свалява Закарпатської області. Позивач послуги з ремонтно-будівельних робіт, як ним вказується, отриманих від ТОВ "Арт-Центр "Калаф" відобразив у складі валових витрат та податковому кредиті з ПДВ, згідно даних бухгалтерського обліку по журналу-ордеру рахунку 631: у 4-му кварталі 2010 році на суму без ПДВ 477080,00 грн., ПДВ складає - 95416,00 грн.
Однак, апелянт зазначає, що в ході проведеної перевірки, відповідно до листів-відповідей та актів отриманих відповідачем від ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДПІ у м. Ужгороді, а також листів отриманих від Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Держсільгоспінспекції України та Управління пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, відповідачем було встановлено, що ТОВ "Арт-Центр "Калаф" фактично не здійснювало господарської діяльності, не мало у власності та користуванні офісних та складських приміщень, працівники (виконавці ремонтних робіт) відсутні, будь-яка спецтехніка та механізми відсутні, місцезнаходження невідоме.
Таким чином, апелянт вказує, що вказані вище обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення позивачем господарських операцій ТОВ "Арт-Центр "Калаф", а саме: виконання ТОВ "Арт-Центр "Калаф" будівельних робіт, у зв'язку з відсутністю в останнього технічних (матеріальних) та трудових ресурсів для реального здійснення зазначених вище господарських операцій.
Апелянт наголошує на тому, що відображенню в податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах.
Отже, на підставі висновків відображених в Акті перевірки від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 року за №000094/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 149088,00 грн., з якої 119270,00 грн. - сума податку та 29818,00 грн. сума штрафної санкції та за №000095/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 119270,00 грн., з яких 95416,00 грн. - сума ПДВ та 23854,00 грн. - сума штрафної санкції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
Так, податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування та сплати позивачем податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Реон" і ТОВ "Арт-Центр "Калаф" та правомірності відображення сум у складі витрат та доходів сум по операціях із зазначеними контрагентами за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р.
Результати даної перевірки відображені в Акті від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945.
Зокрема, відповідач, на підставі проведеної перевірки зазначає, що на розрахунок податкового кредиту з податку на додану вартість вплинули наступні порушення відповідача: порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.9 ст.5 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (чинний на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 334/94-ВР), ст.1, 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІV, пп.1.2. п.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п. 2 ст. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, перевіркою зменшено валові витрати позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" на загальну суму 477080,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2010 року у сумі 477080,00 грн. В порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст.5 Закону №334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, ст.1, 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІV, пп.1.2. п.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п. 2, ст. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, а тому, перевіркою було донараховано позивачеві податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинам з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" всього у сумі 119270,00 грн., у тому числі за: ІV квартал 2010 року в сумі 119270,00 грн.
Також, відповідач в Акті перевірки вказує, що позивачем було порушено пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" (чинний на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 168/97-ВР), ст.1, 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пп.1.2. п.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п. 2, ст.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, а тому, перевіркою було донараховано позивачеві податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинам з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" на загальну суму 95416,00 грн., в тому числі за: жовтень 2010 року - 47916,00 грн.; листопад 2010 року - 47500,00 грн.
На підставі Акту від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року за №000094/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 149088,00 грн., з якої 119270,00 грн. - сума податку за основним платежем та 29818,00 грн. - сума штрафної санкції (а.с. 31) та за №000095/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 119270,00 грн., з яких 95416,00 грн. - сума ПДВ та 23854,00 грн. - сума штрафної санкції.
Так, судом встановлено, що позивачем було здійснено фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Арт-Центр "Калаф", у відповідності до укладених Договорів підряду від 01.11.2010 року за № 011110 (а.с. 78-79) та за № 011111. Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було помилково в Акті вказано Договір від 01.11.2010 року за № 011111, а не Договір на виконання підрядних робіт від 05.10.2010 року за №051010, укладений між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (а.с. 66-67).
Разом з тим, відповідач в Акті перевірки від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 вказує, що розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ "Арт-Центр "Калаф" та сумою податкового кредиту, задекларованого позивачем за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року становлять 2868,40 тис.грн., яка виникла в наслідок ненадання (відсутність) в ТОВ "Арт-Центр "Калаф" підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: головні книги, журнали - ордери та картки рахунків №311 "Поточні рахунки у національній валюті", №361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", №64 "Розрахунки по податкам і платежам", №643 "Податкові зобов'язання", №68 "Розрахунки по іншим операціям", №70 "Доходи від реалізації", податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, і видаткові накладні, тощо.
У відповідності до Договору на виконання підрядних робіт від 05.10.2010 року за №051010 року ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (відповідно до Договору - підрядник) на підставі договірної ціни виконує на свій ризик, власними і залученими силами і засобами будівельні роботи по влаштуванню загально-будівельних робіт на будівництві КЛ 35 кВт в с. Іванівці Мукачівського району Закарпатської області та передає позивачеві (відповідно до Договору - замовнику) (а.с. 66-67). Договірна ціна становить 552751,00 грн. з ПДВ і є невід'ємним додатком до Договору (а.с. 66).
Відповідно до Договору на виконання підрядних робіт від 01.11.2010 року за №011110 ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (відповідно до Договору - підрядник) на підставі договірної ціни виконує на свій ризик, власними і залученими силами і засобами будівельні роботи по влаштуванню загально-будівельних робіт на будівництві супермаркету в м. Свалява Закарпатської області, та передає позивачеві (відповідно до Договору - замовнику) (а.с. 78-79). Договірна ціна становить 305775,00 грн. з ПДВ і є невід'ємним додатком до Договору (а.с. 78).
Так, податковий орган вважає, що відсутній факт реального здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф", а укладені Договори на виконання підрядних робіт від 05.10.2010 року за №051010 року та від 01.11.2010 року за №011110 є нікчемними, оскільки відповідно до отриманого акту з ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.07.2011 №4978/23-11/33545388 було вказано про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ТОВ "Арт-Центр "Калаф" щодо підтвердження господарських відносин із позивачем, у звязку з відсутністю за місцем знаходження (а.с. 126).
Як вказує відповідач, відповідно до актів невиїзних документальних перевірок ТОВ "Арт-Центр "Калаф" від 25.07.2011 р. №915/2306/33545388 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. для вжиття заходів згідно чинного законодавства, основним видом діяльності ТОВ "Арт-Центр "Калаф" є театральна та інша мистецька діяльність, кількість працюючих - 1 чоловік.
Також, 11.03.2013 р. за №700/7/07-50 отримано службову записку від ВПМ ДПІ у м. Ужгороді, відповідно до якої встановлено, що ТОВ "Арт-Центр "Калаф" за місцем реєстрації не знаходиться, місцезнаходження його не відоме, про що складено відповідний акт про відсутність суб'єкта господарської діяльності за місцем знаходження від 28.10.2011 р. (а.с. 123).
Крім того, згідно листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України за №40-14-5189 від 28.12.2011 р. у ТОВ "Арт-Центр "Калаф" наявна ліцензія, що дає йому право займатись будь-якими будівельно-монтажними роботами (а.с. 38).
Відповідач вказує, що згідно листа Держсільгоспінспекції України за №33-9-11/46 від 06.01.2012 р. у ТОВ "Арт-Центр "Калаф" будь-яка спецтехніка та механізми відсутні. Поряд з цим, встановлено відповідачем, що документи товариства в рамках кримінальної справи №18-00511 порушеної за ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.1, 3 ст.358 КК України як фіктивного суб'єкта господарської діяльності вилучені. Разом з тим, згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.10.2012 року ТОВ "Арт-Центр "Калаф" подало останню звітність у вересні 2010 року (а.с. 124-125).
Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №915/2306/33545388 від 25.07.2011 р. у відповідності до якого, встановлено відсутність у ТОВ "Арт-Центр "Калаф" трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, зазначеного згідно довідки ЄДРПОУ.
Також, згідно листа від 19.07.2011 р. №1326-03 центральної міжрайонної ВД КМВ ФСС з ТВП було повідомлено відповідача про те, що ТОВ "Арт-Центр "Калаф" за 2010 рік нарахування та сплату страхових внесків по окремим страхувальникам не здійснювало та не звітувалось. Згідно листа Управління пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва 1167/02 від 03.08.2011 ТОВ "Арт-Центр "Калаф" не звітує до УПФУ, останній звіт подано за березень 2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Так, на підтвердження реального проведення будівельних робіт між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф" по Договору на виконання підрядних робіт від 05.10.2010 року за №051010 року позивачем було надано Додаток №1 до Договору про визначення договірної ціни на будівництво КЛ 35 кВт в с. Іванівці Мукачівського району Закарпатської області (а.с.68-69), рахунок-фактуру від 20.10.2010 року (а.с. 70), Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року (а.с. 71-75), податкова накладна № 178 від 29.10.2010 р. (а.с. 76) та платіжне доручення №374 від 22.10.2010 року (а.с. 77).
На підтвердження реального проведення будівельних робіт між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф" по Договору на виконання підрядних робіт від 01.11.2010 року за №011110 року позивачем було надано Додаток №1 до Договору про визначення договірної ціни на будівництво супермаркету в м. Свалява Закарпатської області (а.с.80-81), рахунок-фактуру від 29.11.2010 року (а.с. 82), Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року (а.с. 84-87), податкова накладна № 397 від 29.11.2010 р. (а.с. 83) платіжні доручення №435 від 29.11.2010 року (а.с. 88), №440 від 30.11.2010 року (а.с. 88) та оборотно-сальдову відомість (а.с. 89).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вищевказані документи були представлені позивачем для перевірки відповідачеві (а.с.30).
Також, із Акту від 27.07.2010 року №795/23-1/33925945 вбачається, що відповідачем проводилася виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року (а.с. 90-118), який є аналогічний періоду перевірки відповідно до Акту від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 (а.с. 13-29). Разом з тим, перевіркою відображеною в Акті від 27.07.2010 року №795/23-1/33925945 не було встановлено заниження або завищення позивачем податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року (а.с. 117).
Так, судом встановлено, що апелянт заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Арт-Центр "Калаф".
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Так, колегією суддів встановлено, що у відповідності до Ліцензії Серії АВ №515005 ТОВ "Арт-Центр "Калаф" здійснює господарську діяльність із створенням об'єктів архітектури, за переліком робіт згідно з додатком (а.с. 38-40).
У відповідності до Свідоцтва №37691168 про реєстрацію платника податку на додану вартість виданого ДПІ У Печерському районі м. Києва ТОВ "Арт-Центр "Калаф" від 29.06.2005 року на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість (а.с. 37). Анульовано Свідоцтво платника податку на додану вартість - ТОВ "Арт-Центр "Калаф" тільки 14.04.2011 року (а.с. 122).
Також, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 48) Свідоцтво № 032934 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (а.с. 35) станом на 05.06.2013 року не анульоване.
В силу ч.ч.1-3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши надані і досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що реальність виконання будівельних робіт для позивача ТОВ "Арт-Центр "Калаф" підтверджується первинними документами (договорами, податковими накладними, рахунками-фактурою, актами приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю).
Щодо наявних у матеріалах справи актів від 28.10.2011 року (а.с. 123), від 10.10.2012 року №4260/22-10/33545388 (а.с. 124-125), від 11.07.2011 року №4978/23-11/33545388 (а.с. 126) про те, що ТОВ "Арт-Центр "Калаф" за вказаною адресою відсутнє, то тут суд вірно виходив з того, що з них не вбачається з якого часу дана юридична особа там не знаходиться, а тому достовірно підтвердити, що на період виконання зобов'язань в 2010 році ТОВ "Арт-Центр "Калаф" було відсутнє за зареєстрованою адресою з наданих відповідачем доказів не можливо. До того ж сама ця обставина не доводить фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф".
Відповідач наголошує на тому, що підтвердженням неможливості здійснення господарських операцій позивачем є також те, що відповідно до Акту 11.07.2011 року №4978/23-11/33545388 (а.с. 126), ТОВ "Арт-Центр "Калаф" 11.07.2011 року подав останню звітність, а саме декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 році.
Щодо встановлених відхилень між сумами податкового кредиту по ПДВ позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ "Арт-Центр "Калаф", то суд вірно зазначив, що позивач не може відповідати за податкові зобов'язання іншого.
Колегією суддів також встановлено відсутність позову відповідача про визнання господарських операцій укладених позивачем з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" такими, що не мали реального характеру, а відтак відсутні судові рішення з цього приводу; кримінальні справи відносно посадових осіб позивача або за фактом скоєння злочину за ознаками ст.212 КК України або вироки суду, які набрали законної сили.
Слід зазначити, що суд правомірно не взяв до уваги в якості належного доказу висновок експерта (а.с. 157-158) відносно того, що підписи в графі "виконавець" виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, оскільки цей висновок стосується інших договорів, а не тих, які є предметом позову.
Протокол допиту свідка ОСОБА_1, на який посилається апелянт, про те, що він не був директором та засновником ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (а.с. 155) не є безумовним доказом того, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф" не мали реального характеру.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що у разі доведення вироком суду події злочину і вини посадових осіб під час здійснення господарських операцій з ТОВ "Арт-Центр "Калаф", відповідач може вимагати перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того, посилання апелянта про порушення кримінальної справи №18-00511 щодо фіктивного ТОВ "Арт-Центр "Калаф" не є доказом того, що в рамках даної кримінальної справи досліджувались чи встановлені факти фіктивності саме виконання господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф", а відтак саме по собі здійснення ТОВ "Арт-Центр "Калаф" власної господарської діяльності без мети реального її провадження та номінальність керівництва у нього не може буди доказом безтоварності господарських операцій за укладеними договорами підряду з позивачем.
Як наслідок, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що наведені в Акті перевірки дані щодо позивача є суб'єктивним припущенням відповідача про неможливість здійснювати господарські операції з ТОВ "Арт-Центр "Калаф". Крім того, висновок позивача про нікчемність угод ґрунтується на висновку іншого податкового органу.
Слід зазначити, що під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо купівлі-продажу товару. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним використанням будівельних матеріалів для іншого підприємства. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги підтверджено належними та допустимими письмовими доказами.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, суд апеляційної інстанції оцінив наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та прийшов до висновку, що відповідач приймаючи податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945 не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та нормами чинного законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ч.3 ст.160 КАС України, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 р. по справі № 807/1946/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
Т.І. Шинкар
Ухвала складена в повному обсязі 17.11.2014 року.