11 листопада 2014 року Справа № 157915/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді: Гулида Р.М.
суддів: Кузьмича С.М., Каралюса В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.04.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач 01.09.2011 року звернувся з позовом в суд до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області (далі-УПФУ) про зобов'язання здійснити нарахування та виплату, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю згідно статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 15% мінімальної пенсії за віком та щомісячної компенсація за втрату годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України відповідно до ст. 52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахування виплачених сум з 01.09.2010 року і надалі до виникнення обставин з якими пов'язано зміну чи припинення спірних правовідносин.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.04.2011 року адміністративний позов за період з 01.09.2010 року по 21.09.2010 року залишено без розгляду, позов задоволено частково. Визнано дії неправомірними. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату на користь позивача щомісячної компенсації за втрату годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум з 14.02..2011 року, Зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком починаючи з 21.09.2010 року, згідно статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням виплачених сум.
В іншій частині в позові відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповністю досліджені та з'ясовані всі обставини по справі, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
У відповідності до ч. 1 до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. .
На підставі ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Право позивача на одержання пенсії як непрацездатному члену сім'ї померлої особи, смерть якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щомісячної компенсації за втрату годувальника відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ст. 72 ч. 3 КАС України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України, позивачу дана компенсація виплачується з 14.02.2011 року.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-V1 в частину першу статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесені зміни, відповідно до яких зазначена компенсація встановлена у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни, внесені підпунктом 14 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-V1.
Таким чином, щомісячна компенсація позивачці у зв'язку з втратою годувальника повинна бути призначена в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Крім того, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу як непрацездатному члену сім'ї слід призначити щомісячну компенсацію за втрату годувальника, яка була на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної компенсації позивачці повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ч.3 ст.51 цього Закону особам, віднесеним до 4 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.01.2008 року виплачувалась у розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Однак згідно положення ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Станом на 2007 рік ч.3 ст.51 Закону передбачала, що особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4 категорії, в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірних пенсій правильно покладено на відповідача у справі.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача до УПФУ підлягає задоволенню з 22.09.2010 року відповідно до вимог ст. 99 КАС України.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року. Вказані зміни в законодавстві неконституційними не визнавались.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру пенсії слід застосовувати положення ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.04.2011 року у справі № 2а-7226/11/1916 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Гулид Р.М.
Судді : Кузьмич С.М.
Каралюс В.М.