11 листопада 2014 року Справа № 82939/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Гулида Р.М.,
суддів: Каралюса В.М., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації про допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
26.08.2011 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом та просив визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягненням нею трьохрічного віку.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2011 року позов задоволено частково. Визнати дії протиправними. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період із 22.05.2008 року по 24.06.2011 року, та виплатити недонараховану суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
Постанову суду оскаржив відповідач який в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення та таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову та закрити провадження по справі.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Суд встановив, що 11.11.2006 року, та 24.06.2008 року позивачка народила дітей.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України "Про допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, частиною 1 статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі й пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо виключення статей 40-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми".
Частиною третьою статті 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік"(Закон № 2154-VI) було визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" (пункт 1 Порядку). Новий акт Уряду на виконання статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" не приймався.
Крім того, за змістом пункту 17 цього Порядку право на виплату допомоги мають особи, зазначені в статті 13 Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми", яка на час виникнення спірних відносин поширювала свою дію щодо виплати допомоги лише на незастрахованих осіб.
Аналогічні правовідносини склалися і у 2011 році, оскільки а ні Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", а ні іншими Законами, не встановлювалось на 2011 рік іншій, ніж у Законах №2811-ХII та №2240-III розмір допомоги, а дії Законів про державний бюджет діяли лише у відповідних роках.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачкою пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що частину позовних вимог до 26.02.2011 року включно слід залишити без розгляду.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення за період з 27.02.2011 року по 24.06.2011 року.
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи.
Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації задовольнити частково, постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2011 року у справі №2а-4670/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до 25.02.2011 року включно залишити без розгляду.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 26.02.2011 року до 24.06.2011 року,з урахуванням виплачених сум.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України допустити вищезазначену постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Р.М. Гулид
Судді В.М. Каралюс
С.М. Кузьмич