Справа № 523/12409/14-ц
"06" листопада 2014 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі
головуючого судді - Аліна С.С.
при секретарі - Присяжний А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості грошових коштів, наданих на завершення будівництва житлового будинку,-
Встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу у сумі 1 048 800 гривень, та про стягнення судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.08.2013 року, між нею, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, був укладений договір позики.
Згідно вищевказаного договору вона, ОСОБА_1, передала ОСОБА_2 кошти в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) доларів США, на завершення будівництва житлового будинку, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, згідно розписки зобов'язалася повернути кошти в строк до 01.08.2014 року. Також до складеної розписки була надана копія розписки, складеної відповідачем ОСОБА_3, який був на той час її чоловіком, за змістом якої він відмовлявся від своїх прав на земельну ділянку та на незавершене будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1
В строк, зазначений у розписці, і на теперішній час борг позивачці не повернуто, тому позивачка вимушена звернутися до суду з зазначеним позовом.
Також позивачка позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_2 всі отримані кошти витратила на завершення будівництва вищевказаного житлового будинку, але на теперішній час між відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник спір, щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя, який був розглянутий Комінтерновським районним судом Одеської області 02.06.2014 року.
Вказаним рішенням було визнано за відповідачем ОСОБА_3 право власності на 1/2 автомобіля марки Ніссан, 2003 р.в. державний номер НОМЕР_1; право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,10 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1; визнано право власності на 1/4 частину домоволодіння незавершеного будівництва, яке розташовано в Одеській області, АДРЕСА_1
Позивачка вважає,що вищезазначені кошти є спільно-сумісною власністю подружжя відповідно до ст.65 СК України, тому позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити з наведених підстав.
Представник відповідачки ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5, вважає, що позов є обґрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, про те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.10.1989 року по 11 жовтня 2013 року. Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 30.09.2013 року, яке набуло законної сили 11 жовтня 2013 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с.56);
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В період шлюбу, саме 01.08.2013 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір позики на суму 80000 (вісімдесят тисяч) доларів США на завершення будівництва житлового будинку, на належній їй земельній ділянці, площею 1/2 частини від 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 01.08.2014 року. До зазначеного договору позики відповідачка надала копію розписки, яка написана її чоловіком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він не буде заявляти свої права на земельну ділянку та на незавершене будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1
Згідно вищевказаного договору ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 кошти в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) доларів США на завершення будівництва житлового будинку, які ОСОБА_2 згідно розписки зобов'язалася повернути у строк до 01.08.2014 року (арк.сп.5);
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України, як доказ, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як встановлено у судовому засіданні борг у сумі 1048800 (один мільйон сорок вісім тисяч вісімсот) гривень позивачці по теперішній час не повернуто.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.03.2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, реєстровий №593, власниками земельної ділянки в рівних частках, площею 0,100 га (в тому числі ріллі - 0,100 га), яка розташована за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 є- відповідачка ОСОБА_2 та ОСОБА_7.( арк.сп.6);
На зазначеній земельній ділянці в період шлюбу, відповідачі побудували житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який на теперішній час є незавершеним.
Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння незавершеного будівництва АДРЕСА_1, Одеської області, який виготовлений 27.12.2013р. Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації, зазначене домоволодіння складається з двох житлових будинків літ. «А», загальною площею 155,8 кв.м. та літ. «Б», загальною площею 215,3 кв.м.(арк.сп.36-46);
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.65 СК України при укладені договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди,якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не надав до матеріалів справи письмові відомості, а саме рішення суду, про його звернення до суду з позовом про визнання вищевказаного договору позики недійсним, як такого, що укладений другим із подружжя без його згоди.
Відповідно до ч.4 ст.65 СК України договір,укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя,якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Суд,вважає, що відповідачка ОСОБА_2 в період шлюбу уклала договір позики в інтересах сім'ї, так як, позичені кошти були використані в інтересах сім'ї, саме на завершення будівництва вищевказаного житлового будинку, який є спільною сумісною власністю подружжя, тому підлягає стягненню борг з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 у солідарному порядку.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 червня 2014 року, визнано за відповідачем ОСОБА_3 право власності на 1/2 автомобіля марки Ніссан, 2003 р.в. Державний номер НОМЕР_1; право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,10 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнано право власності на 1/4 частину домоволодіння незавершеного будівництва, яке розташовано в АДРЕСА_1 (арк.сп.7-8);
При таких обставинах, суд приходить до висновку, про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, належить стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 борг у сумі 1048800 (один мільйон сорок вісім тисяч вісімсот) гривень.
Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з у солідарному
порядку з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3 727 гривень 08 копійок.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 64, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1046, 1047 ЦК України, ст.65 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості грошових коштів, наданих на завершення будівництва житлового будинку - задовольнити.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4) борг у сумі 1 048 800 (один мільйон сорок вісім тисяч вісімсот) гривень.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4) судові витрати у сумі 3 727 гривень 08 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Аліна С.С.