12 листопада 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Нагорняка В.А., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, як Орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визнання способів участі у вихованні дитини, за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2014 року,
У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просив зобов'язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди у вихованні і спілкуванні з донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язати повідомити про фактичне місце проживання та/або перебування доньки, визначити способи його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною наступним чином: спільний відпочинок два рази на рік до досягнення донькою семирічного (шкільного) віку: спільний відпочинок щороку у літній період з 15 по 30 липня та щороку в зимовий період з 8 по 15 січня; спільний відпочинок після досягнення донькою семирічного (шкільного) віку: щорічно першу половину шкільних канікул (осінні, зимові, весняні, літні); зустріч і побачення з донькою чотири рази на місяць: з 12 год. кожної суботи до 16 год. наступного дня неділі за місцем його проживання/перебування, у тому числі, якщо донька перебуває/проживає за межами України; зустріч і побачення з донькою три рази на тиждень за її місцем проживання/перебування, у тому числі, якщо донька перебуває/проживає за межами України: щотижня кожного вівторка, середи та п'ятниці з 15 год. до 19 год.; зустріч і побачення з донькою у день її народження: щорічно 17 жовтня, спільне святкування дня народження, починаючи з 10 год. до 20 год.; необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ним та донькою; у день побачення з донькою він має право забирати її з дому/дитячого садка/школи особисто або особою, уповноваженою ним на це, повернення доньки матері здійснювати ним особисто або уповноваженою ним на це особою.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2014 року, позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у вихованні і спілкуванні з його донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено способи участі батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з його донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким чином: перші та треті вихідні кожного місяця з 12 год. суботи до 16 год. неділі за адресою проживання батька; вівторок та четвер кожного тижня з 15 год. до 19 год. за адресою проживання батька; спільний відпочинок двічі на рік під час зимових та літніх канікул терміном на 10 (десять) діб, кожен, попередньо узгодивши деталі з матір'ю дитини; спільне святкування дня народження дитини; необмежене спілкування з донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою; в день побачення з донькою батько має право забирати її з дому/дитячого садка/школи особисто. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі заступник прокурора м. Києва, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 07 липня 2006 року по 20 вересня 2013 року перебували у шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_6
Після розірвання шлюбу донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилася проживати разом з матір'ю.
Згідно з протоколом офіційного констатування фактів від 26 серпня 2013 року № 48863, оформленого судовим виконавцем ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_5 перешкоджає позивачу приймати участь у вихованні доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та чинить перешкоди у спілкуванні з донькою.
Відповідно до ст. ст. 141, 142 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між ними, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Згідно зі ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Також судами встановлено, що батько проживає окремо, характеризується позитивно, працює, щомісячно перераховує кошти на відкритий ним на ім'я дочки банківський рахунок і за період з 18 травня 2013 року по 06 лютого 2014 року перерахував кошти в сумі 800 200 грн, але у добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з донькою.
Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Після проведеного обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, спеціалістами служби у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації встановлено, що для проживання, виховання та всебічного розвитку дитини створені всі необхідні умови, санітарно-гігієнічний стан квартири задовільний, квартира укомплектована необхідними меблями та побутовою технікою.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Ухвалюючи рішення, суд першої інтонації, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. ст. 141, 153, 158 СК України з урахуванням висновку Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування від 06 березня 2014 року № 105/01-637/в-12, дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову. Доказів про те, що участь батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею суперечить якнайкращим інтересам дитини матеріали справи не містять. Брати участь у розгляді справи у суді особисто або через представника є правом сторони у справі, передбаченим ст. 38 ЦПК України, яким скористався і позивач, і відповідачка. Наявність чи відсутність у одного з батьків роботи, нерухомого майна чи його відповідність певному майновому цензу не пов'язане з реалізацією права на виконання обов'язку щодо спілкування з дитиною та виховання дитини.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій та з їх оцінкою.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судами попередніх інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва відхилити.
Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Нагорняк В.А. Леванчук А.О. Маляренко А.В.