30 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-лізинг» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на рішення апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2014 року,
У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - ПрАТ «АСК Україна») на свою користь майнову шкоду у розмірі 34 111 грн, пеню за прострочення у виплаті страхового відшкодування у сумі 2 504,59 грн, моральну шкоду у розмірі 3000 грн, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-лізинг» (далі - ТОВ «Оптима-лізинг») моральну шкоду у розмірі 3000 грн та франшизу у розмірі 1000,00 грн.
Зазначав, що 29 липня 2012 року об 11 год. 50 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода по вул. Севастопольській у м. Сімферополі за участю його автомобіля марки «Мазда 6», державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок якої його автомобіль отримав механічні ушкодження.
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 03 серпня 2012 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто його до адміністративної відповідальності.
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 03 серпня 2012 року відносно нього (позивача) адміністративне провадження закрито.
Оскільки належний відповідачу автомобіль був застрахований у ПрАТ «АКС «Інго Україна», у передбачений законом строк він звернувся до останнього з заявою про виплату страхового відшкодування, однак відповіді не отримав.
Враховуючи наведене, просив задовольнити позов.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м.Києва від 13 травня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «АСК «Інго Україна» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 32 540,09 грн, пеню за прострочення страхового відшкодування у розмірі 1 988,36 грн, судовий збір 350 грн, витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1 530 грн, всього 36 408,45 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ПрАТ «АСК «Інго Україна» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення місцевого суду від 25 листопада 2013 року, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем здійснення відновлювального ремонту та оплати його вартості.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що внаслідок ДТП позивачу заподіяні збитки, які мають бути відшкодовані страховою компанією.
Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду.
Доводи скарги зводяться до порушення позивачем ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо збереження транспортного засобу у такому стані, у якому він знаходився після ДТП до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник. У частині розміру стягнутих сум судове рішення не оскаржується.
Проте вище вказана вимога є загальною, а не стосується лише потерпілої особи.
Як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді позивач зазначав, що про ДТП страховик був повідомлений з місця події, куди прибув аварійний комісар та зробив всі фотографії і оформив необхідні документи.
Крім того, ПрАТ «АСК «Інго» не надало ні суду, ні позивачу відмову у виплаті страхового відшкодування, тобто заява ОСОБА_4 про його виплату від 07 грудня 2012 року (а.с.123) залишилася нерозглянутою.
Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суд апеляційної інстанції з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Інші доводи скарги та матеріали витребуваної справи також не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» відхилити, рішення апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді Н.А. Горелкіна
Є.П. Євграфова