"13" листопада 2014 р. м. Київ К/800/42460/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.І. (головуючий);
Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В.,
секретар судового засідання - Наумець О.В.;
за участю представника позивача - ОСОБА_4;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про встановлення відсутності компетенції та скасування рішення, що переглядається за касаційними скаргами ОСОБА_5 та Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року,
У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про встановлення відсутності компетенції та скасування рішення.
Зазначав, що рішенням Міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання переплат пенсій та грошової допомоги (Комісія) встановлена переплата позивачу пенсії в розмірі 42 717,54 грн та постановлено стягувати вказану суму шляхом списання 20 % пенсії щомісячно.
Посилаючись на те, що Комісія не є повноважним органом щодо вирішення питань про стягнення переплат пенсії, просив: встановити відсутність компетенції Комісії щодо стягнення з позивача переплати пенсії; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25 березня 2009 року № 5.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2013 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині вимоги про встановлення відсутності компетенції скасовано, а у задоволенні цієї вимоги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні вимоги про встановлення компетенції. Управління ПФ у своїй скарзі зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права та просить їх скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, представника позивача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню.
Судами з'ясовано, що рішенням Комісії від 25 березня 2009 року № 5 установлена переплата пенсії ОСОБА_5 за період з липня 2007 року по березень 2009 року в розмірі 42 717,54. Рішенням передбачено, що сума переплати підлягає поверненню по 20 % щомісячно до повного відшкодування.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що органом, який вирішує питання про стягнення переплати пенсії є територіальний орган Пенсійного фонду України, а право Комісії вирішувати питання про списання переплати не стосується стягнення переплати. Також суд зазначив про законність отримання позивачем пенсійних виплат.
Скасувавши рішення суду першої інстанції в частині вимоги про встановлення відсутності компетенції апеляційний суд зазначив, що Комісія є органом, повноважним призначати пенсію, тому форма юридичного оформлення оскаржуваного рішення є такою, що відповідає закону.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з висновками апеляційного суду не погоджується.
Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що для розгляду питань, пов'язаних із списанням переплат пенсій, в районах, містах і районах у містах утворюються постійно діючі міжвідомчі комісії, до складу яких входять працівники районної державної адміністрації або відповідного органу місцевого самоврядування (за згодою), органів Пенсійного фонду, праці та соціального захисту населення (за згодою).
На розгляд постійно діючої міжвідомчої комісії відповідними органами Пенсійного фонду передаються пенсійні справи та особові рахунки, по яких за результатами інвентаризації або перевірок виявлено переплати пенсій, що включені в окремий інвентаризаційний опис (відомість) як безнадійні до стягнення.
Пунктом 8 цього ж Порядку встановлено, що суми виявлених переплат записуються в дебет рахунку 10 «Переплати пенсій та грошової допомоги внаслідок неправильного застосування законодавства про пенсії та допомогу і помилкових обчислень», а списані суми - у кредит цього ж рахунку.
З викладеного вбачається, що предметом діяльності міжвідомчої комісії є стягнення переплат, які є безнадійними в силу причини свого виникнення (неправильне застосування законодавства про пенсії та допомогу і помилкові обчислення). Стягнення переплат, які мають спірний характер та пов'язані з недостовірними відомостями, поданими пенсіонером, здійснюється на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду.
Так, частиною першою статті 50 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно з підпунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, Управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Таким чином, Комісія не є територіальним органом Пенсійного фонду України та не повноважна вирішувати питання про стягнення переплати пенсії внаслідок подання пенсіонером недостовірних відомостей.
Це означає, що оскаржуване рішення Комісії є незаконним, а суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність компетенції.
Колегія суддів звертає увагу на недотримання апеляційним судом вимог частини третьої статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами якої перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідне рішення апеляційного суду підписане лише двома суддями з колегії трьох суддів.
Зазначене є підставою для направлення справи на новий апеляційний розгляд, у відповідності до вимог частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційні скарги ОСОБА_5 та Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді М.І.Цуркан
А.В.Єрьомін
О.В.Кравцов