11 листопада 2014 року м. Київ К/800/51069/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Кошіля В.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Головного управління Міндоходів на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2014 року по справі №826/6809/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалтрейдінг» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалтрейдінг» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у даній справі позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт 15.11.2013 року №701/26-53-22-02/38398399, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.11.2012 року по. 30.09.2013 року, які підпадають під визначення ст. 185, ст.198 Податкового кодексу України. Податковим органом зроблено висновок про те, що податкові зобов'язання, сформовані позивачем за період з 01.11.2012 року по 30.09.2013 року на загальну суму 321808,00 грн., підлягають зменшенню до 0, та податковий кредит позивача за період з 01.11.2012 року по 30.09.2013 на загальну суму 321808,00 грн. підлягає зменшенню до 0.
Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.
Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.
Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) здійснено не було, то суди попередніх інстанцій правильно поновили порушене право позивача шляхом зобов'язання шляхом визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення змін до автоматизованої електронної бази «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Головного управління Міндоходів відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2014 року по справі №826/6809/14 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКошіль В.В.
підписРибченко А.О.