04 листопада 2014 року м. Київ К/800/41188/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8.02.2012р. у справі
за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Техмашремонт»
про стягнення заборгованості , -
3.06.2010р. до суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі Пенсійний фонд) про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Техмашремонт» (далі Товариство), з урахуванням уточнення позовних вимог, 39715,67грн. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач не виконує покладені на нього законом зобов'язання відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2011р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Пенсійного фонду заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень місяць 2010 року в розмірі 5166,30грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8.02.2012р. скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2011р. та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
У своїх запереченнях позивач зазначив, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Пенсійним фондом здійснено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно із вказаним розрахунком у Товариства виникла перед Пенсійним фондом заборгованість за витрати, понесені останнім в зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за березень 2010 року.
Розрахунок здійснено Пенсійним фондом у відповідності до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. N21-1) та направлено відповідачу.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, щодо наявності обов'язку, який виник у Товариства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі приписів пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до 4 абзацу підп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100-% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року.
Згідно п. 6.8. підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги Пенсійного фонду є правомірними, а тому Товариство повинно відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Дана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 16 квітня 2013 року та 12 листопада 2013 року (справи №№ 21-12а13, 21-386а13 відповідно).
Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8.02.2012р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз