06 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гвоздика П.О., Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційними скаргами касаційні скарги представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - Шуліки Аліни Володимирівни та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 08 липня 2014 року,
У жовтні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 22 травня 2014 року, в позові відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 08 липня 2014 року, рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1 079 грн 70 коп. заборгованості за кредитом, 2 711 грн 18 коп. заборгованості за процентами, 886 грн 44 коп. комісії, 250 грн штрафу (фіксована частина) та 233 грн 86 коп. штрафу (процента складова) за кредитним договором від 01 жовтня 2007 року та 77 грн 42 коп. судових витрат.
У касаційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шуліка А.В. просить рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що умовами кредитного договору повернення кредитних коштів і процентів за користування ними визначено періодичними щомісячними платежами, то згідно із ст. 261 ЦК України обчислення позовної давності здійснюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, отже сума непогашеної кредитної заборгованості підлягає стягненню у межах строку позовної давності, перебіг якої починається з моменту порушення строків оплати за окремим платежем і до моменту звернення кредитора до суду з позовом з урахуванням строку погашення кредиту в повному обсязі, визначеного останнім днем місяця вказаного на картці.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 2 ст. 338 ЦПК України підстави для скасування рішення суду.
Наведені у касаційних скаргах доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - Шуліки Аліни Володимирівни та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 08 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
П.О. Гвоздик
Н.А. Горелкіна
В.І. Журавель