12 листопада 2014 року м. Київ К/800/59509/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 р.
у справі № 825/2005/13-а
за позовом Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу, -
У травні 2013 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Чернігівській області (далі - позивач, РУ Департаменту САТ ДПА України у Чернігівській області) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_4), в якому просило суд стягнути з відповідача суму фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 р., позов задоволено повністю: стягнуто з ФОП ОСОБА_4 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. до державного бюджету.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 р. і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.04.2013 р., на підставі направлення від 29.03.2013 р. № 57, посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПА України у Чернігівській області було проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_4, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 06.04.2013 р. № 060/21/НОМЕР_1 та зроблено висновок про порушення відповідачем вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв'язку встановленням факту продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, а саме: згідно фіскального чеку № 2289 від 06.04.2013 р. реалізовано 1 пачку сигарет «Мальборо» по ціні 14 грн. неповнолітній особі ОСОБА_5, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі вказаного акту перевірки позивачем 17.04.2013 р. було прийнято рішення № 250258/22/21/062 про застосування фінансових санкцій, згідно з яким до ФОП ОСОБА_4 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням про застосування фінансових санкцій, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту САТ ДПА України у Чернігівській області про його скасування.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 р. у справі № 825/1762/13-а, яка після перегляду її в апеляційному порядку вступила в законну силу, у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 - відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фінансових санкцій у вигляді штрафу, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, що факт порушення ФОП ОСОБА_4 законодавства України у сфері обігу тютюнових виробів та правомірність рішення про застосування фінансових санкцій від 17.04.2013 р. № 250258/22/21/062 підтверджено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду, яке вступило в законну силу, та за відсутності добровільного погашення заборгованості, з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.
Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - відхилити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 р. у справі № 825/2005/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько
Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова
(підпис) М.І. Костенка