06 листопада 2014 року м. Київ К/9991/51837/12
К/9991/51107/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційними скаргами виконавчого комітету Феодосійської міської ради та ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у справі №2а-4235/11/0121 за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Феодосійської міської ради, третя особа - ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування рішення,
У травні 2011 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до виконавчого комітету Феодосійської міської ради, третя особа - ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування рішення від 15.01.2010 року №13 «Про затвердження акту міжвідомчої комісії виконавчого комітету міської ради» в частині квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначила, що оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_4 не мав дозволу на будівництво, воно не було узгоджено з власниками прилеглих квартир, в тому числі і з позивачем. Самовільно побудованою прибудовою були порушені права позивача, що встановлено рішенням Феодосійського міського суду від 04.11.2003 року про знесення самовільної прибудови.
Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 15.01.2010 р. №13 «Про затвердження акту міжвідомчої комісії виконавчого комітету міської ради» в частині квартири АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2012 року, виконавчий комітет Феодосійської міської ради звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що при прийнятті зазначеного судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
ОСОБА_4 також звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради АРК від 15.01.2010 №13 затверджено акт міжвідомчої комісії виконкому Феодосійської міської ради про обстеження квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, у відповідності до якого житлова площа зазначеної квартири складає 38,3 кв/м, загальна площа - 87,9 кв/м. Вищезазначеним рішення виконкому Комунальному підприємству БТІ доручено внести відповідні зміни до інвентарної справи на спірну квартиру.
Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель державної i комунальної власності, приватизації земельних ділянок, раніше наданих їм в користування, i по іншим підставам.
Стаття 12 Земельного Кодексу України встановлює, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян i юридичних oci6, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, мicт.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах повноважень.
Між тим, суд апеляційної інстанції, скасовував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги з тих підстав, що відповідач всупереч вимогам Конституції та закону, при наявності судових рішень від 04.11.2003 та від 31.01.2003, прийняв рішення №13 від 15.01.2010 р.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок суду апеляційного інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.
Як встановлено судами, у власності ОСОБА_4 знаходиться квартира АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 26.07.1996 ОСОБА_4 дозволено будівництво житлової одноповерхової прибудови площею 4,5х8м до вказаної квартири.
Однак, ОСОБА_4 самовільно зайняв земельну ділянку розміром 3,3х4м та збудував прибудову більшого розміру.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 04.11.2003, яке набрало чинності, задоволено позов виконавчого комітету Феодосійської міської ради до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою прибудинкової території багатоквартирного будинку. ОСОБА_4 зобов'язано не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, розташованою на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_6 і ОСОБА_7 шляхом зносу самовільно збудованої прибудови до квартири АДРЕСА_1 зазначеного будинку.
Крім того, ухвалою суду від 31.01.2003 ОСОБА_4 заборонено виконувати будівництво прибудови за вищезазначеною адресою.
Частина 5 статті 124 Конституції України проголошує: судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно з частиною другою статті 11 Закону України "Про судоустрій", який діяв на час прийняття відповідачем спірного рішення, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Однак, відповідач за наявності вказаних вище судових рішень, тобто всупереч вимогам чинного законодавства прийняв рішення №13 від 15.01.2010.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржників на порушення судами принципу обов'язковості судових рішень, передбаченої ст.14 КАС України, з тих підстав, що оскаржуване рішення від 15.01.2010 року №13 вже було скасоване постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 р. у справі №2а-2271/11/0121.
Так, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 р., позов заступника прокурора м. Феодосії в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим до виконавчого комітету Феодосійської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення від 15.01.2010 року №13 «Про затвердження акту міжвідомчої комісії виконавчого комітету міської ради» - задоволено.
Натомість, у даній справі позов про скасування рішення від 15.01.2010 року №13 подано ОСОБА_5.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Отже, приписами зазначеної статті передбачено закриття провадження у справі за наявності двох обов'язкових умов, а саме, рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
В даній же справі сторони є відмінними від справи №2а-2271/11/0121.
З урахуванням наведеного, посилання скаржників на порушення судами принципу обов'язковості судових рішень, передбаченої ст.14 КАС України є безпідставними.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційні скарги виконавчого комітету Феодосійської міської ради та ОСОБА_4 відхилити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: