04 листопада 2014 року м. Київ К/800/12539/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Блажівської Н.Є.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2012 року по справі № 2а-325/12/2670 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київмлин» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство «Київмлин» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001832305 від 27.07.2011 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 533402,35 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірки ПАТ «Київмлин» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.
За наслідками зафіксованих порушень відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зауважує, що судами попередніх інстанцій в повній мірі проаналізовано зміст правових норм викладених у ст. 3,5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», надано належну оцінку обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим суди прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність порушення позивачем вимог Закону про РРО, оскільки не роздрукування на дати 05.05.08 р. та 22.09.08 р. щоденних фіскальних звітних чеків відбулося внаслідок припинення подачі електроенергії, відновлення електроенергії відбулось поза межами робочого дня, а зазначені денні звіти були роздруковані наступного робочого дня, що не суперечить вимогам Закону про РРО.
Також, колегія суддів підтримує висновки судів із посиланням на докази, наявні в матеріалах справи, а саме: КОРО № 2665004736р/1 та Касові книги на 2008 за період з 15.05.2008р. по 21.06.20008р., 2009р. за період з 02.07.2009 по 27.08.2009р., щодо порушення позивачем вимогою п.4.3 Положення №637, оскільки готівкові кошти в сумі 24 081,28 грн. фактично були оприбутковані в касі підприємства несвоєчасно.
При цьому суди обґрунтовано зазначили, що застосування контролюючим органом до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення у 2008 та 2009 роках Закону про РРО пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності є неправомірним.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2012 року по справі № 2а-325/12/2670 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписБлажівська Н.Є.
підписРибченко А.О.