Справа: № 755/18311/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилова О.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
04 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: представник позивача ОСОБА_2, представник відповідача Чорна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2014 року у адміністративній справі № 755/18311/14-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, -
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести перерахунок основної та додаткової пенсії, згідно МТ. Ст.. 50, 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ) виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком, а саме у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2014 року та проводити таке нарахування в подальшому.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є інвалідом ЧАЕС ІІІ групи 1 категорії, тому має право на основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону № 796-ХІІ.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.2014 року позовну заяву ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про перерахування та виплату пенсії по інвалідності, в частині вимог за період з 01.01.2014 року по 10.01.2014 року - залишено без розгляду.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року позов задоволено частково: визнано дії Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4 - неправомірними, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 державну пенсію в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 11.01.2014 року по 02.08.2014 року включно, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі і закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що провадження у цій справі підлягає закриттю, оскільки вже є рішення, що набрали законної сили з того самого спору і між тими самими сторонами.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, представник позивача заперечував проти її задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 має статус особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом ІІІ групи, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1. (а.с.6)
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва і отримує пенсію, передбачену ст. 54 Закону № 796-ХІІ та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1 інвалідам ІІІ групи, передбачену ст. 50 Закону № 796-ХІІ, але з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, отримує її в розмірах, передбачених вказаною постановою.
18.02.2014р. позивача подано до пенсійного органу заяву про перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ.
Листом пенсійного органу від 26.02.2014 р. № 52/09/ш-46 у перерахунку основної та додаткової пенсії згідно заяви від 18.02.2014 року ОСОБА_4 було відмовлено.
Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон № 796-ХІІ визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Відповідно до норм ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач, як інвалід 3-ї групи пов'язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, має право на основну - державну пенсію у розмірі 6 - мінімальних пенсій за віком, а також на додаткову пенсію у розмірі 50% - мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону № 796-ХІІ передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Починаючи з 01.01.2014 р., Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 06.07.2014 р. № 1534-18 не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону № 796-ХІІ, зокрема ст.ст.50,54 вказаного Закону.
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, з моменту дії Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в зазначеній вище редакції, розміри пенсій передбачених ст.ст. 50,54 Закону № 796-ХІІ обмежуються.
Колегія суддів, аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вважає, що при вирішенні даного спору, суд першої інстанції, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, про необхідність, при розгляді даної справи, керуватися саме нормами ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір основної - державної пенсій для інвалідів 3-ї групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим 6 - ти мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія має складати 50% мінімальної пенсії за віком лише за період з 11.01.2014 року по 02.08.2014 року.
Проте, судом першої інстанції не врахований той факт, що Дніпровським районним судом м. Києва вже розглядалися вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно ст.ст. 50,54 Закону № 796-ХІІ. За результатами розгляду судом винесено постанову від 02.04.2014 року про відмову у задоволені позовних вимог, яку позивач оскаржила.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02.04.2014 року в частині відмови у задоволені позовних вимог за період з 27.07.2011 року по 11.09.2013 року скасовано, в цій частині адміністративний позов - залишено без розгляду. В решті постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02.04.2014 року залишено без змін.
Тобто, в частині позовних вимог ОСОБА_4 за період з 11.01.2014 року по 02.04.2014 року вже є рішення суду, що набрало законної сили з того самого спору і між тими самими сторонами, тому провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Доводи апелянта частково спростовують висновок суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не в повному обсязі відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування в частині з закриттям провадження у цій частині.
Повний текст постанови виготовлено 10.11.2014 року.
Керуючись статтями 157,195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2014 року, задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності щодо позовних вимог за період 11.01.2014 по 02.04.2014 року - скасувати.
Провадження щодо позовних вимог за період 11.01.2014 по 02.04.2014 року - закрити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності щодо позовних вимог з 03.04.2014 року по 02.08.2014 року - залишити без змін.
В решті постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.