ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 листопада 2014 року № 826/15127/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Перчерської районної в м. Києві державної адміністрації
про визнання протиправними дій, зобо'язати вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною відмови в укладанні договору про надання комунальних послуг, визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо забезпечення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості та щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері житлово-господарських послуг і вирішення інших питань у сфері житлово-господарських послуг у випадку взаємовідносин з позивачем; визнання протиправними дій щодо визначення виконавця житлово-комунальних послуг, який має укласти з позивачем договір на надання житлово-комунальних послуг; зобов'язання вжити відповідні дії для укладання договору на надання комунальних послуг з позивачем на нежитлові приміщення з №1 по №4 групи приміщень АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником нежитлових приміщень з №1 по №4 групи приміщень АДРЕСА_1 та звернувся з заявою про укладання договору на надання комунальних послуг, проте відповідачем в порушення норм ст 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмовив в укладанні договору про надання житлово-комунальних послуг, мотивуючи оскарження в судовому порядку договору, на підставі якого позивач придбав вказані приміщення.
Представник відповідача - Печерської районної в місті Києві державної адміністрації - в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що на даний час вирішено питання щодо правомірності набуття позивачем права власності на вказані приміщення і для укладання договору про надання житлово-комунальних послуг позивач має звернутися до відповідної житлово-експлуатаційної контори.
В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до норм ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ПАК «Холдингова компанія «Київміськбуд» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.12.2012, предметом якого є нежитлові приміщення№1 по №4 групи приміщень АДРЕСА_1.
Передачу нежитлових приміщень з №1 по №4 групи приміщень АДРЕСА_1 оформлено актом прийому-передачі нежитлових приміщень від 25.12.2012.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17.06.2013 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення з №1 по №4 групи приміщень АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2014 позивач звернувся до голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою щодо укладання договору про надання позивачу житлово-комунальних послуг.
Листом від 14.04.2014 позивачу повідомлено, що питання про надання комунальних послуг (укладання договору) буде вирішено в установленому законом порядку після розгляду в суді справи №105/01-920/13-10.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо визначення виконавця житлово-комунальних послуг, який має укласти з позивачем договір на надання житлово-комунальних послуг, суд зазначає наступне.
Визначення виконавця житлово-комунальних послуг згідно із статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.
Статтею 27 згаданого Закону передбачено застосування конкурсних засад при наданні житлово-комунальних послуг та укладанні договорів.
Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування.
Порядок проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №631.
З метою упорядкування правовідносин, що виникають між виробниками, виконавцями і споживачами у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, та створення правового поля для визначення виконавця житлово-комунальних послуг наказом Держжитлокомунгоспу від 25.04.2005р. №60 затверджено Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, який зареєстровано у Мін'юсті 19.05.2005р. за № 541/10821.
Враховуючи викладене та з метою визначення виконавця житлово-комунальних послуг, орган місцевого самоврядування повинен затвердити Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, і забезпечити проведення таких конкурсів в установленому порядку.
Виконавці житлово-комунальних послуг, які не будуть включені до згаданого переліку, визначаються органом місцевого самоврядування згідно із Порядком визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді.
Відповідно до цього Порядку виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Окрім того Порядком передбачено, що виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.
Органи місцевого самоврядування чи власник (власники) житлових будинків може (можуть) визначати виконавців всіх або окремих житлово-комунальних послуг.
Власник (власники) житлових будинків може (можуть) уповноважити на визначення виконавців житлово-комунальних послуг виконавця послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків.
Отже, житлово-будівельні кооперативи та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку мають право за власним бажанням самостійно визначати виконавців житлово-комунальних послуг. У разі відсутності такого бажання виконавців послуг визначає орган місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, повноваження органу місцевого самоврядування щодо визначення виконавця житлово-комунальних послуг не порушує права на самостійне визначення виконавців житлово-комунальних послуг у встановленому законом порядку, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Статтею 9 Закону визначено, що контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють центральні органи виконавчої влади та інші уповноважені на це органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що договір про надання житлово-комунальних послуг на вказані приміщення позивачем не укладено та в позові не наведено, в чому саме полягають дії (бездіяльність) відповідача щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері житлово-комунальних послу.
Крім того, відповідач не наділений повноваженнями щодо зобов'язання виконавців та виробників житлово-комунальних послуг укладати договори зі споживачами таких послуг.
Права, свободи та інтереси фізичних осіб підлягають захисту у спосіб, визначений законами України. Чинним законодавством не зазначено такого способу захисту прав, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері житлово-господарських послуг і вирішення інших питань у сфері житлово-господарських послуг у випадку взаємовідносин з позивачем є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 16 Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).
У статті 19 Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Виробник - це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Згідно з частиною третьою статті 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Виконавцем відповідно до Закону є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Закон передбачає істотні (обов'язкові) умови договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем/виробником та споживачем.
З системного аналізу викладеного вбачається, що договір про надання житлово-комунальних послуг укладається з виробником або виконавцем таких послуг.
Проте Печерська районна в місті Києві державна адміністрація не є ні виробником, ні виконавцем житлово-комунальних послуг, отже не наділена повноваженнями щодо укладання договорів зі споживачами житлово-комунальних послуг, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови в укладанні договору про надання комунальних послуг, визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо забезпечення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості у випадку взаємовідносин з позивачем; визнання протиправними дій щодо визначення виконавця житлово-комунальних послуг, який має укласти з позивачем договір на надання житлово-комунальних послуг; зобов'язання вжити відповідні дії для укладання договору на надання комунальних послуг з позивачем на нежитлові приміщення з №1 по №4 групи приміщень АДРЕСА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда