Справа: № 700/911/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Добриднюк Н.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
06 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 03.09.14р. у справі №700/911/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання відмови протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально - побутових питань у сумі 10 413,23 грн. та індексації у сумі 310,72 грн. починаючи з 22.08.11р.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 03.09.14р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною відмову УПФУ в Лисянському районі Черкаської області щодо проведення обрахунку пенсії позивачу без врахування сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення і допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації; зобов'язано УПФУ в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок позивачу пенсії державного службовця з урахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення і допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації починаючи з 20.02.14р. Залишено без розгляду частину позову щодо вимог за період з 22.08.11р. по 19.02.14р.
Не погоджуючись з вказаною постановою в частині позовних вимог, які залишені без розгляду, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт-відповідач мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально - побутових питань не є складовими заробітної плати, а відтак не враховуються при призначені пенсії державним службовцям.
Враховуючи вимоги пункту третього частини першої статті 1832 КАС України, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги позивача та відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХП.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги та індексації: включити до складу заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.
Листом від 06.08.14р. №2149/4 пенсійним органом відмовлено позивачу у перерахунку з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально - побутових питань не є складовими заробітної плати, а є одноразовими виплатами, а відтак не враховуються при призначені пенсії державним службовцям.
Задовольняючи адміністративний позов в частині, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою виплати, з яких фактично були нараховані та сплачені внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Залишаючи позовні вимоги в частині перерахунку пенсії за період з 22.08.11р. по 19.02.14р. без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду встановлений ст. 99 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.93р. (надалі Закон №3723-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Наведене дає підстави вважати, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанцій про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески, а тому вимоги апелянта відповідача не заслуговують на увагу.
Аналогічна правова позиція узгоджується з практикою ВАСУ викладеною в ухвалі від 12.02.14р. у справі №К/800/34455/13.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовних вимог в частині вимог за період з 22.08.11р. по 19.02.14р., у зв'язку з пропуском звернення до суду встановленого ч.2 ст. 99 КАС України (позивач звернулась до суду 20.08.14р.).
Разом з тим, не врахував, що відповідно до ч.1 ст.100, п.9 ч.1 ст. 155 КАС України, питання про залишення позову без розгляду вирішується судом шляхом постановлення ухвали, а не у постанові суду.
Однак вказане процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення питання в цій частині вимог щодо вищевказаного періоду, а тому - відсутні підстави для скасування правильної по суті вирішених питань постанови суду.
Доводи апелянта - позивача про відсутність порушеного строку звернення до суду не заслуговують на увагу, з огляду на те, що пенсійні виплати є щомісячними платежами, а відтак позивач мала б дізнатися про порушення свого права в частині отримання пенсії у меншому розмірі аніж закріплено на законодавчому рівні починаючи з виплати пенсійним органом їй пенсії без врахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 03.09.14р. у справі №700/911/14-а - залишити без задоволення, а постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 03.09.14р. у справі №700/911/14-а - без змін.
Дана ухвала, відповідно до ч. 10 ст. 1832, ст. 254 КАС України, є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.