Справа № 127/18588/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Кашпрук Г.М.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
10 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Залімський І. Г.
судді: Сушко О.О. Смілянець Е. С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію,
28.08.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України м. Вінниця про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії.
Постановою Вінницького міського суду від 22.09.2014 року позов задоволено частково.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
В липні 2014 року позивач звернувся із заявою до відповідача про проведення перерахунку йому пенсії з урахуванням заробітної плати відображеної у довідці ВАТ «Пересувна механізована колона №3» від 1704.2003 року №28.
Проте, 04.08.2014 року позивач отримав відповідь із відмовою у проведенні перерахунку пенсії через те, що оскільки відсутні первинні документи, які б підтвердили нарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження.
28.08.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України м. Вінниця про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 як інваліду І групи захворювання якого пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за весь фактично відпрацьований час у липні 1986 року відповідно до довідки ВАТ «Пересувна механізована колона №3» від 17.04.2003 року №28 про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 09.07.1986 року по 17.07.1986 року, з урахуванням зазначених у довідці сум заробітку за фактичною величиною.
Постановою Вінницького міського суду від 22.09.2014 року позов задоволено частково: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці починаючи з 28.08.2014 року провести перерахунок ОСОБА_2, як інваліду І групи захворювання якого пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за весь фактично відпрацьований час у липні 1986 року відповідно до довідки ВАТ «Пересувна механізована колона №3» від 17.04.2003 року №28 про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 09.07.1986 року по 17.07.1986 року, з урахуванням зазначених у довідці сум заробітку за фактичною величиною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач виконував роботи пов'язані з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою виданою ВАТ «Пересувна механізована колона №3» від 17.04.2003 року №28 про те, що за роботу в населених пунктах зони відчуження за період з 09.07.1986 року по 17.07.1986 року на посаді начальника ПМК-3, позивачу нараховано та виплачено заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження.
Порядок призначення та обрахунку пенсії позивача регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до зазначеної постанови, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно п.3 ч.4 даного Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Отже, відповідач мав і має всі необхідні дані для нарахування пенсії позивачу із фактичної заробітної плати у зоні відчуження в розмірі 793,30 крб.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання незаконними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_2, як інваліду І групи захворювання якого пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за весь фактично відпрацьований час у липні 1986 року відповідно до довідки ВАТ «Пересувна механізована колона №3» від 17.04.2003 року №28 про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 09.07.1986 року по 17.07.1986 року, з урахуванням зазначених у довідці сум заробітку за фактичною величиною та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, як інваліду І групи захворювання якого пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за весь фактично відпрацьований час у липні 1986 року відповідно до довідки ВАТ «Пересувна механізована колона №3» від 17.04.2003 року №28 про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 09.07.1986 року по 17.07.1986 року, з урахуванням зазначених у довідці сум заробітку за фактичною величиною слід задовольнити у повному обсязі.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, -залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2014 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О.
Смілянець Е. С.