06 листопада 2014 року м. Київ К/800/8172/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С.Я.
Калашнікової О.В.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області на постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області про перерахунок пенсії,-
Постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача в перерахунку основної та додаткової пенсії ОСОБА_4 Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області провести перерахунок пенсії позивачу, як інваліду другої групи категорії 1, у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 16.02.2011 року по 16.08.2011 року. В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, що ОСОБА_4 віднесений до 1-ї категорії, як особа яка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2-ї групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Отримує пенсію відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-XII.
На письмове звернення позивача до відповідача з проханням нараховувати і виплачувати йому пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідач відмовив позивачу у задоволенні його вимог, посилаючись на безпідставність звернення. Письмове звернення позивача відповідач отримав 23.12.2010 року. Задовольняючи позовні вимоги в частині проведення перерахунку основної та додаткової пенсії за період з 16.02.2011 року по 16.08.2011 року, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_4 має право на нарахування та виплату основної пенсії як інваліду другої групи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону (в редакції до 28 грудня 2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у вказаній редакції встановлено, що розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладено в новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1 - інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом викладено в новій редакції і статтю 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10 рп/2008 від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що стосуються виплат, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи вищевикладене позивач, як постраждалий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалід ІІ групи, з 22 травня 2008 року мав право на отримання державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції до 28 грудня 2007 року), та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченому ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону у названій редакції.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: