АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-10872 Головуючий у1-й інстанції - Галась І.А.
Доповідач - Пікуль А.А.
6 листопада 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Невідомої Т.О.
СаліховаВ.В.
при секретарі Кучер Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Бондаренко МариниГригорівни в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Правекс-Банк" та апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2014 року у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Правекс-Банк" до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості
та зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Правекс-Банк", ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібудсервіс плюс" про заміну сторони зобов'язання,-
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2014 року частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Правекс-Банк" до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості.
Суд стягнув з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором №686-008/08Р від 26 вересня 2008 року в розмірі 1 362 895 грн. 36 коп., а також судовий збір у розмірі 3 219 грн.
У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.
Позов ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Правекс-Банк", ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібудсервіс плюс" про заміну сторони зобов'язання суд залишив без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду в частині вирішення позовних вимог позивача до ОСОБА_8, як поручителя, а також в частині зменшення розміру пені до 323,14 доларів США (98,26 + 224,88), ПАТ КБ "Правекс-Банк" через свого представника Бондаренко М.Г. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "Правекс-Банк" задовольнити у повному обсязі (т.2, а.с.133-135).
ОСОБА_7, через свого представника ОСОБА_6, також подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись неповне дослідження усіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_7 та задовольнити позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_7 до ПАТ КБ "Правекс-Банк", ОСОБА_8, ТОВ "Полібудсервіс плюс" (т.2, а.с. 161-163).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу Бондаренко Марини Григорівни в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Правекс-Банк" та апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
26 вересня 2008 року між АКБ "ПРАВЕКС - БАНК", правонаступником якого є ПАТ "КБ "ПРАВЕКС - БАНК" та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір за № 686-008/08Р, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 134 980 доларів США, цільове призначення кредиту: на споживчі цілі а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування нерухомого майна, строком повернення з 26 вересня 2008 року по 26 вересня 2028 року зі сплатою 12,49 відсотків річних.
Відповідно до п. 1.3 договору при кожному невиконанні своїх зобов'язань по даному кредитному договору розмір процентної ставки збільшується на 1 відсоток річних. Починаючи з розміру встановленому в п. 1.2 договору. У випадку наступного невиконання Позичальником своїх зобов'язань по договору розмір процентної ставки збільшується з урахуванням збільшеної процентної ставки, проведених раніше, у відповідності до умовам даного пункту договору. Новий розмір процентної ставки встановлюється з дня, наступного за днем, в який Позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі.
Відповідно до п. 9.1 кредитного Договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитним або внесення відсотків за користування кредитом ОСОБА_7 сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п. 1.2 Договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.
Згідно п. 7.1.4 Договору при настанні обставин, вказаних в п.п. 4.4, 9.3, 9.4, 9.7, кредитор має право дострокового стягнення заборгованості у повному обсязі за рахунок закладеного майна, або звернути стягнення на грошову та майнову власність, належну позичальнику.
Як передбачено п. 3.1 Кредитного договору в забезпечення зобов'язань по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну виплату процентів, а також відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов договору, позичальник протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання договору передає в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно.
Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно виходячи з фактичної кількості днів в процентному періоді. Відсотки нараховуються Банком протягом строку користування Кредитом у відповідності з п. 1.2 даного договору. Рік умовно прийняти рівним 360 дням. (п. 10 п.п. 10.1 Кредитного Договору)
В якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань, 26 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "ПРАВЕКС - БАНК" та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки № 686-008/08Р, відповідно до якого Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором № 686-008/08Р від 26 вересня 2008 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.
В забезпечення кредитних зобов'язань по кредитному договору від 26 вересня 2008року між Акціонерним комерційним банком "ПРАВЕКС - БАНК" та ОСОБА_8 було укладено договір поруки за № 686-008/08Р, відповідно до якого поручитель у порядку та на умовах передбачених даним договором зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед позивачем за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_7, за кредитним договором та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені) вчасного та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 26 вересня 2028 року у розмірі 134 980 доларів США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості. Поручитель стверджує що він ознайомлений зі змістом зобов'язань яке передбачене порукою за цим договором та немає претензій до умов Кредитного договору що є невід'ємною частиною даного договору. (п.п. 1.1, 1.2 Договору поруки).
Акціонерний комерційний банк "ПРАВЕКС - БАНК" виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 686-008/08Р від 26 вересня 2008 року та надав ОСОБА_7 кошти у розмірі 134 980 доларів США.
Відповідач порушував умови договору, не сплачуючи заборгованість відповідно до графіку щомісячних платежів по кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка погашена не була.
Станом на 2 квітня 2012 року згідно розрахунку відповідачі мають заборгованість в розмірі 182 693,00 доларів США 00 центів, в тому числі: 130 484,00 доларів США 00 центів - непогашений кредит, 1 664,28 доларів США 00 центів - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 39 768,00 доларів США 00 центів - непогашені відсотки за користування кредиту, 777,00 доларів США 00 центів - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.
27 квітня 2012 року на ім'я ОСОБА_7 та на ім'я ОСОБА_8 були направлені вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 26 вересня 2008 року, в яких пропонувалося сплатити заборгованість у повному обсязі.
За встановлених обставин районний суд, урахувавши відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких були скасовані попередні рішення про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя боржника ОСОБА_8 та відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_7 пені за період, що перевищує один рік.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 про заміну сторони зобов'язання районний суд виходив з того, що ОСОБА_7 укладав кредитний договір особисто, ОСОБА_9 виступав у якості поручителя боржника, а тому відсутні підстави вважати, що боржником за кредитним договором є не ОСОБА_7 а ТОВ "Полібудсервіс плюс".
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.
Висновки суду щодо підстав для часткового задоволення позовних вимог ПАТ "Правекс Банк" до ОСОБА_7, а також підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Правекс Банк" до ОСОБА_9 і відмови у задоволенні зустрічного позову відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що порука ОСОБА_9 не припинилася, оскільки позивач звернувся до суду через чотири місяці з моменту виникнення права вимоги до поручителя, тобто у межах шестимісячного строку, не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Правекс Банк" до ОСОБА_9 з огляду на наступне.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
За умови пред'явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов'язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов'язання (Правова позиція Верховного Суду України у справі за № 6-106цс14 від 24 вересня 2014 року).
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право (Правова позиція Верховного Суду України у справі за № 6-6цс14 від 17 вересня 2014 року).
Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.
Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не пред'явив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов'язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання за договором поруки припинилися (Правова позиція Верховного Суду України у справі за № 6-125цс14 від 17 вересня 2014 року).
Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя (Правова позиція Верховного Суду України у справі за № 6-53цс14 від 17 вересня 2014 року).
Ураховуючи вищенаведені правові позиції, які відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК є обов'язковими для всіх судів України, стосовно обставин даної конкретної справи, коли вимога про дострокове погашення кредиту відповідно до ст. 1050 ЦК України була направлена боржнику та поручителю боржника 27 квітня 2012 року із зазначенням розміру заборгованості, яка виникла станом на 2 квітня 2012 року за період з 1 липня 2009 року по 1 квітня 2012 року (т.1, а.с.37-39, 40), а позов до суду про стягнення цієї заборгованості з поручителя був поданий 20 листопада 2012 року, правові підстави для задоволення позовних вимог, пред'явлених до поручителя боржника, відсутні.
Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що відповідно до умов кредитного договору - п. 9.1, пеня за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків сплачується за весь період прострочення, не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Правекс Банк" до ОСОБА_7 про стягнення пені, оскільки положення указаного позивачем пункту кредитного договору - п.9.1, не можуть бути розцінені судом як договір про збільшення позовної давності. Водночас районним судом у цій частині правильно встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга представника позивача не містить.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_7 щодо невідповідності обставинам справи висновків районного суду про відсутність правових підстав вважати, що боржником за кредитним договором є не ОСОБА_7 а ТОВ "Полібудсервіс плюс", також не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.
ОСОБА_7 посилається на те, що всі платежі за договором здійснював не він, а підприємство - ТОВ "Полібудсервіс плюс". Указана обставина, ураховуючи положення ст. 528 ЦК України та ст. 520 ЦК України стосовно обставин даної конкретної справи, не може бути підставою для заміни боржника у зобов'язанні.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга представника відповідача не містить.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційних скаргах сторін, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Бондаренко Марини Григорівни в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Правекс-Банк" відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Т.О. Невідома
В.В. Саліхов